Українські й австрійські історики обговорили війну РФ та боротьбу з роспропагандою
Міждисциплінарна конференція відбулася в Інституті східноєвропейської історії Віденського університету, передає кореспондент Укрінформу.
"Зображення руйнувань внаслідок російських обстрілів є жахливими. Але не менш жахливою є робота російської пропаганди. Ми усі бачимо, як відбувається настільки сильна маніпуляція та перекручування фактів, що Росія, яка є розпалювачкою війни та агресоркою, виставляє себе мало не жертвою. І саме тому моє велике прохання до вас: не треба дивитися в сторону, треба бути більш активними, тому що ваш голос також важливий. Йдеться не про Україну – це важливо для всіх нас", - звернувся до істориків посол України в Австрії Василь Химинець.
Зокрема, він згадав про кремлівський наратив, який активно просувається в країнах Європи, нібито єдиним рішенням для припинення війни є відмова України від своїх територій на користь агресора. Посол наголосив, що це неприйнятно і для України, і для заснованого на правилах міжнародного порядку. Ідеться вже не лише про Україну, а про альянс демократичного Заходу та альянс диктаторів і автократів.
Професор Інституту східноєвропейської історії, співголова австрійсько-української історичної комісії Вольфганг Мюллер констатував, що загарбницьку війну не можна нічим виправдати. Він нагадав, що російська агресивна війна супроводжується величезними руйнуваннями та жертвами серед цивільного населення, великою кількістю воєнних та інших злочинів.
Водночас український опір "продовжує вражати", підкреслив науковець. Однак Україна сильно залежить від підтримки Заходу, без збільшення якої буде складно оборонятися у довгостроковій перспективі. "Поразка - і в цьому сходяться думки більшості західних оглядачів - мала б руйнівні наслідки для України, але й серйозні наслідки для безпекової ситуації на Заході", - заявив він.
Зі свого боку керівник Українського офісу при МЗС Австрії та Австрійського бюро кооперації у Львові Андреас Веннінгер вказав, що російська пропаганда все ще має значний вплив в Австрії, тому важливо боротися з "невіглаством та незнанням – живильним середовищем для пропаганди".
Веннінгер переконаний, що Австрія продовжить підтримувати Україну в культурній сфері, у т. ч. у плані роботи спільної історичної комісії. "Ще одним моїм завданням є посилення української експертизи в австрійських університетах. Треба створювати та підтримувати українські проєкти, нам потрібні міждисциплінарні центри, українські центри компетенцій в університетах", - зазначив він.
Одним зі спікерів на конференції був старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ, співголова австрійсько-української історичної комісії Ігор Жалоба, який добровільно пішов до війська у перший день повномасштабного вторгнення РФ. Він у доповіді сфокусувався на темі озброєного українського громадянського суспільства на війні.
Під час конференції також обговорили гендерні та міжнародно-правові аспекти російсько-української війни, німецько-радянську війну 1941-1945 років у світлі сьогодення. Окрім того, учасники заслухали доповідь майора генштабу збройних сил Австрії Альбіна Рентенбергера "Дезінформація на прикладі війни в Україні".
Як повідомляв Укрінформ, у Віденському університеті у зимовому семестрі 2024-25 запроваджено міждисциплінарний курс з українознавства.
