Єврочиновники хочуть “закрутити гайки” в Інтернеті
Нещодавно представники Ради ЄС, Єврокомісії та Європарламенту погодили новий проект реформи авторського права на території Європейського Союзу. Реформа стосується в першу чергу дотримання авторських прав в інтернеті. Зокрема, при поширенні матеріалів на ресурсах-гігантах (YouTube, Google) та в соцмережах. Наразі цей проект ще потребує погодження представниками кожної країни-члена ЄС та затвердження Європарламентом, але найважливіші кроки для його реалізації вже зроблені. І Україні, затиснутій між російським та європейським інтернет-сегментами, необхідно готуватися до наслідків цієї реформи.
Реформа “авторського права” в ЄС: основні ідеї
Якщо коротко, то керівництво Євросоюзу пропонує захищати авторським правом не лише сам контент – статті, фото та відео, розміщені на різноманітних інтернет-ресурсах, а й навіть поширення посилань на нього в соцмережах чи так званих “агрегаторах”. Також автори реформи хочуть зобов'язати великі ресурси, наприклад, YouTube, платити авторам за розміщення на їх платформах свого контенту.
Контроль за дотриманням авторських прав покладається на самі інтернет ресурси. Тобто, коли користувач захоче репостнути собі на сторінку в соцмережі, наприклад, статтю з якогось новинного сайту, то, перш ніж посилання з його коментарем буде опубліковане, модератор соцмережі муситиме перевірити допис на дотримання законів “авторського права”. Автоматичну перевірку якимись програмами чи алгоритмами реформа не дозволяє, адже це відкриватиме можливості до хакерських та бот-атак.
Основні критики проекту реформи авторського права в ЄС наголошують на тому, що такі пропозиції обмежуватимуть можливість звичайних користувачів брати активну участь у формуванні контенту та поширенні інформації в Інтернеті на користь медіа-конгломератів. Фільтрування всього завантажуваного матеріалу, “податок на посилання” – вимога оплачувати навіть найменше копіювання поширюваного матеріалу – і дуже вузький доступ до великих масивів даних різко обмежать “малих гравців” та простих користувачів як у спілкуванні та поширенні інформації, так і в аналізі цифрових даних. Також не зрозуміло, за рахунок чого інтернет-гіганти компенсуватимуть додаткові витрати на утримання армій модераторів, що перевірятимуть кожне посилання. YouTube нещодавно, наприклад, у відповідь висував ідею створення платної підписки на популярні канали. Якщо в Євросоюзі таки зобов'яжуть інтернет-платформи платити за кожне посилання гонорари, то цілком ймовірно, що величезна кількість ресурсів стануть платними, а отже, менш доступними.
Жорсткий інтернет контроль – принада для російських цензорів та ботів?
Дискусії про проблеми захисту “авторських прав” в Інтернеті точаться в Європейському Союзі вже доволі тривалий час. Питання свободи поширення інформації вийшло за рамки юридичних і технічних нюансів, і навіть стало основою нової політичної ідеології. Так, у більшості країн Європи діють і мають представництво в Європейському парламенті так звані “партії піратів”, що є принциповими противниками політики жорсткого посилення “авторських прав”, що виступають за максимальну свободу поширення інформації в Інтернеті.
Нинішня реформа є вже другою редакцією – перший варіант був відхилений Європейським парламентом влітку 2018 року. Однак і найсвіжішу редакцію представники піратської партії Європарламенту гостро критикують, наголошуючи, що основні проблеми, які й не дали реалізувати реформу в 2018-му, не були вирішені, а проект відбувся чисто “косметичними правками”. Нинішня редакція пропонованого закону дійсно робить винятки для “малих ресурсів” та Вікіпедії. Але відповіді на питання, хто і як буде визначати, який ресурс малий, і не повинен платити, а який – великий, а тому мусить розкошелитись, немає.
Крім того, вимога обов’язкової перевірки поширюваних матеріалів “живими” модераторами відкриває величезні можливості до цензури та утисків. Українці вже стикались з тим, як російські модератори Facebook блокували та видаляли українські пости, а YouTube на запит Роскомнадзору вимагав видалити журналістське відео про затримання кримськотатарських активістів, про що нещодавно писав Укрінформ. Якщо загальна кількість модераторів у зв’язку із запровадженням нових правил тільки зростатиме, то протидіяти цензурі, замовчуванням та відверто антиукраїнським діям з боку тих же російських модераторів буде все важче.
Чи є майбутнє в української “інтернет-вольниці”
Головні питання постають до європейських “авторських” нововведень – як це вплине на Україну. “З одного боку, права авторів на їх інтелектуальну працю мають бути, звісно, захищені. Але, з іншого боку, закриваючи доступ до інформації, розробок, статей, суспільство, образно кажучи, “пиляє гілку, на якій сидить”. Введення штрафів, перепон і обмежень для обміну інформацією, в сучасному інформаційному світі є повністю недоречними. Тому що інтернет-сайти та ресурси сьогодні стають основним джерелом інформації для суспільства. Держави повинні певним чином компенсувати витрати авторам, але в жодному разі не обмежувати обіг інформації”, – коментує Ростислав Кравець, старший партнер Адвокатської компанії «Кравець і партнери».
Здавалося б, зміни європейських законів щодо публікації матеріалів в інтернеті мало стосуються України, яка відома своїм “вільнодумним” відношенням до регуляції інтернет-життя. Втім, варто розуміти, що український сегмент інтернет-простору не надто великий, і цілком ймовірно, що в найближчому майбутньому він буде затиснутий між двома іншими – суперзарегульованим європейським та токсичним російським з розгулом пропаганди, фейків та нищівною цензурою Роскомнадзору. Хоча враховуючи євроінтеграційний курс України, ми не можемо ігнорувати загальноприйняті європейські законодавчі норми у сфері інтернет-комунікації. Ростислав Кравець зазначає: “Звичайно, в зв’язку з узятими на себе зобов’язаннями і тими документами, які підписують Україна та ЄС, з часом Україна повинна буде запроваджувати європейські норми та інтегрувати власне законодавство з європейським. Однак Україна також має право певним чином відходити від директив Європарламенту чи Євросоюзу, якщо вона з ними не згодна. Тому беззаперечних підстав запроваджувати аналогічні європейським штрафи та санкції в сфері авторського права, немає”.
В будь-якому випадку, закони та реалії інтернет-сфери не стоять на місці. Незалежно від того, чи в повній мірі буде втілений нинішній проект реформи авторського права в Європейському Союзі, курс європейців на “закручування інформаційних гайок” стає все очевиднішим. Саме тому для України дуже важливо мати власну чітку стратегію в питаннях регулювання інформації в Інтернеті, аби уникнути конфлікту з нашими партнерами і зберегти свободу творчості та поширення інформації для наших співгромадян.
Вячеслав Масний. Київ
