Китайський зонд розпочав дистанційне дослідження Марса

Про це повідомили у Державному космічному управлінні Китаю, передає Укрінформ із посиланням на Сіньхуа.

Орбітальний модуль марсіанського зонда того ж дня увімкнув двигуни на гальмування для зниження швидкості. В результаті він успішно перейшов на високоеліптичну орбіту (265 х 10 700 км) з періодом близько 7,8 години. У перспективі він виступатиме не лише як ретранслятор сигналів, що передаються з ровера "Чжужун", а й здійснюватиме зондування Марса, зазначили у повідомленні відомства.

Марсохід успішно виконав усі раніше поставлені завдання.

Орбітальний модуль оснащений сімома науковими приладами, включаючи фотоапарати середньої та високої роздільної здатності, радар, аналізатор спектра, магнітометр, аналізатори частинок, які призначені для отримання даних про морфологічні особливості рельєфу, геологічну будову, склад поверхневого шару, розподіл типів ґрунту, іонізовану атмосферу Червоної планети.

Астрономи приділятимуть особливу увагу таким формам рельєфу та геологічним одиницям Марсу, як кратери, вулкани, ущелини та засохлі русла.

Станом на понеділок орбітальний модуль обертався на орбіті Марса 473 дні, а марсохід за 174 марсіанські дні пройшов 1253 метри. Обидва апарати працюють у штатному режимі.

Як повідомляв Укрінформ, китайський марсіанський зонд "Тяньвень-1", що складається з орбітального апарату, посадкового модуля та марсоходу, було запущено 23 липня 2020 року.

Марсохід "Чжужун" спустився зі своєї посадкової платформи на поверхню Марса 22 травня 2021 року.