У Китаї за допомогою робота провели дистанційну операцію з мікрохірургії ока
Про це із посиланням на профільне видання China Science Daily повідомляє Xinhua, передає Укрінформ.
Операція проходила 23 червня в південній провінції Хайнань, а проводили її фахівці офтальмологічного центру Чжуншань національного дослідницького Університету Сунь Ятсена з міста Гуанчжоу провінції Гуандун, що за понад 600 км від Хайнані.
Після місяця післяопераційного спостереження лікарі підтвердили, що хірургічне втручання було безпечним, стан пацієнта стабільний і його зір відновлено.
Як розповів професор-офтальмолог із центру Чжуншань Лінь Хаотян, очна хірургія вимагає від офтальмологів високого ступеня точності та стабільності. Проте зробити операцію мікронного рівня сьогодні все ще складно через фізіологічний тремор і тремтіння рук людини.
За його словами, хірургічний робот може імітувати й замінювати ручні операції без тремору і тремтіння, що дозволяє проводити високоточні хірургічні операції.
Цього разу при використанні робота-хірурга критично важливе значення мала швидкість передачі чітких зображень, аби лікарі, в умовах обмеження часу та простору, могли постійно спостерігати за перебігом операції та керувати діями робота.
Це завдання китайським фахівцям вдалось вирішити, застосувавши зв’язок 5G і технології мікростереоскопічного зображення надвисокої чіткості (UHD). Завдяки цьому офтальмологи на великій відстані від пацієнта отримували мікрохірургічні зображення UHD фактично в режимі реального часу і з високою точністю виконали необхідні в ході операції дії.
Робот-хірург із мікронним оком, що використовувався лікарями, є китайською розробкою і створений спільно кількома установами, включаючи офтальмологічний центр Чжуншань і Школу комп’ютерних наук та інженерії Університету Сунь Ятсена.
Успішно випробуваний дистанційний метод мікронної хірургії ока планується поширити для застосування в інших офтальмологічних центрах Китаю.
Як повідомляв Укрінформ, Китай відправив понад сто видів насіння на космічну станцію Тяньгун на борту місії «Шеньчжоу-16», щоб дослідити, як на них вплине космічне випромінювання та мікрогравітація.
