Наріман Джелял: У російській в'язниці я не дозволяв собі зневіритися
Про це він сказав в інтерв'ю телеканалу "Рада" після звільнення з російської в'язниці, передає Укрінформ.
"Я вірив у те, що мене звільнять, бо для людини, яка незаконно опинилася за ґратами, зневіритися - це майже смерть. Психологічно. Я не давав собі і тим хлопцям, які були поряд, зламатися", - сказав він.
Джелял подякував усім українцям, які його підтримували в полоні та поінформував, що вже звернувся до родичів хлопців, які були разом з ним засуджені, щоб вони не втрачали надії на звільнення своїх близьких.
Говорячи про те, як він дізнався про своє звільнення Джелял розповів, що в понеділок, 24 червня, вийшов на роботу в тюрмі. "Пропрацював пів дня, прийшли співробітники - мене забрали з роботи, сказали - збирай речі. Я зустрівся з головою оперативної служби тюрми, де я знаходився, і він сказав, що будуть мене звільняти", - розповів Джелял.
А вже 25 червня його забрали з камери та повідомили, що звільнять і повернуть в Україну.
"Співробітники ФСБ приїхали за мною і доставили до Красноярського СІЗО, де дві доби я наодинці в окремій камері ще чекав, поки за мною приїдуть, і ми вирушили до кордону Білорусі по обмін", - додав Джелял.
За його словами, останній шлях до волі розпочався 27 червня вранці.
"До мене приїхали співробітники ФСБ, зав'язали очі, наділи кайдани, і ми почали цей довгий, останній шлях до дому, до волі. Був такий марафон: ми звичайним літаком вилетіли до Москви, там пересіли на автотранспорт, потім на інший, де я вже приєднався до групи моїх співвітчизників, з якими ми проходили цей шлях - обмін. На кордоні з Білоруссю нас прийняла якась група спецназу, і на гелікоптері нас три години доставляли на кордон. І в ці останні години з нас зняли кайдани і надягли такі стяжки пластикові. Мені ці пластикові стяжки навмисно дуже туго стягнули. Я попросив їхнього командира трохи попустити. Сліди від цього ще залишився", - розповів заступник голови Меджлісу.
Джелял зазначив, що зараз почувається добре, але повинен пройти медичне обстеження, є деякі проблеми.
За його словами, в російському полоні до багатьох в'язнів застосовували імітації розстрілів та тортури, але його лише принижували.
"Однак я в більш-менш доброму стані і психічно і психологічно. У полоні були у мене панічні атаки, однак додавала сил підтримка людей", - сказав він.
Також кримчанин зауважив, що у російському полоні дуже хвилювався за батьків, дружину та дітей, але, на жаль, батько не дочекався його звільнення.
Джелял наголосив, що дуже хоче, щоб Крим був вільний від окупантів. "Я б дуже хотів, щоб ця війна, яка почалася з Криму, закінчилася Кримом, щоб Крим був вільний. Там багато людей чекають цього і мають надію", - додав він.
Раніше Укрінформ повідомляв, що 28 червня з російського полону повернули ще десятьох цивільних, серед них - Наріман Джелял.
Фото: 15minut
