У Сімферополі після «реставрації» обвалюється фасад караїмської кенаси - ЗМІ
Про це повідомляє видання "Голос Криму", передає Укрінформ.
"Наші активісти з Криму під час моніторингу стану культурних установ повідомили про ще одну проблему з культурною спадщиною корінних народів України. Як з’ясувалося, в окупованому Сімферополі знову потребує ремонту фасад караїмської кенаси, яку в травні 2023 року відкрили після «реставрації», - йдеться у повідомленні.
За словами «керівника дирекції централізованого обслуговування та розвитку установ галузі культури Криму» Максима Сороки, «реконструкція» інтер’єру та «ремонт» фасаду кенаси приватною організацією на замовлення «державного комітету охорони культурної спадщини республіки Крим» відбулися ще у 2017 році, а у 2022 році, з завершенням «реставраційних робіт», було «створено історичний вигляд» інтер’єру будівлі та проведено «благоустрій» території. При цьому Сорока запевнив, що руйнування «не стосуються конструктивної частини будівлі», а ситуація перебуває під контролем «міністерства культури республіки Крим».
Караїмська кенаса в Сімферополі була побудована у 1896 році. У 1930 році в її будівлі було організовано караїмський клуб, що проіснував майже три роки, після чого храмову споруду перебудували, частково позбавивши культового декору. З 1936 року в будівлі кенаси розташовувалася редакція радіомовлення Кримського телерадіоцентру, з перервою на роки німецької окупації Криму під час ІІ світової війни (1941–1944).
Після відновлення незалежності України місцева караїмська релігійна громада домагалася повернення молитовного будинку, в якому розташовувалася ДТРК «Крим».
7 жовтня 2012 року на третьому поверсі будівлі, переданому громаді, відбувся перший за понад 80 років молебень. Наступного року редакція радіомовлення ДТРК «Крим» залишила історичну споруду кенаси.
У 2014 році створена російськими окупантами «рада міністрів республіки Крим» передала будівлю кенаси сімферопольській караїмській релігійній громаді «Чолпан». Восени того ж року парафіяни відремонтували один з кабінетів на першому поверсі споруди для богослужінь.
У 2018 році розпочалася «реставрація» кенаси коштом «федеральної цільової програми з розвитку Криму»: під час робіт, які обійшлися у 130 мільйонів рублів (близько 65 млн гривень), але не було відновлено дві бані на даху та шестикінцевої зірки на фронтоні. Автентичні дерев’яні різьблені двері було замінено на нові, а з фасаду було демонтовано оригінальні віконні ґрати.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури та інформаційної політики України звернулося з нотою до ЮНЕСКО через знищення Хрестовоздвиженського храму Православної церкви України в тимчасово окупованій Євпаторії і вписало дії окупантів доказом до позову проти РФ.
Фото: Голос Криму
