Режим санкцій за порушення прав людини не матиме географічних обмежень - представник ЄС
Про це у п’ятницю напередодні зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, яка наступного понеділка, серед інших питань, має ухвалити рамки такого санкційного режиму, розповів високопоставлений офіційний представник Європейського Союзу, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Вже існує режим санкцій, який дозволяє нам карати тих, хто порушує права людини. До цього часу ми мали ці санкції з географічною прив’язкою – наприклад, у зв’язку із ситуацією в Білорусі, М’янмі, в Ірані. Що є новим у цьому режимі – він дозволяє накладати санкції на порушників прав людини по усьому світу, навіть якщо не застосовується «географічний» пакет санкцій. Ми будемо здатними накладати санкції на осіб або на установи, які серйозно порушують права людини, або співпрацюють з тими, хто залучений до таких порушень, і це матиме для таких персон та осіб транскордонні наслідки», - зауважив представник ЄС.
Він зазначив, що остаточний перелік дій, які підпадають під поняття «серйозні порушення прав людини», буде відомим після ухвалення документа наступного понеділка. Але вже зараз зрозуміло, що санкції з цього пакету накладатимуться за системні злочини, такі як геноцид, тортури, вбивства та зникнення людей, насильство, системні порушення прав людини на зібрання та асоціації, якщо вони трапляються регулярно.
Першим кроком до запровадження такого інструменту буде запровадження глобального санкційного режиму, другим – наповнення санкційного списку конкретними іменами та назвами установ. Формування пропозицій до такого переліку належить національним урядам та політикам, які можуть надавати Раді ЄС обґрунтовані пропозиції щодо розширення санкційного переліку.
При цьому застосування санкцій буде обмежено територією ЄС. Це означає, що особи та установи, що причетні до кричущих порушень прав людини, де б вони не знаходилися у світі, будуть піддані заморожуванню активів на території ЄС, особам буде заборонено подорожі до Європейського Союзу, а всім європейським громадянам та установам буде заборонено надавати таким суб’єктам будь-які фінансові активи.
«Вже за три дні після цього рішення Ради ЄС, 10 грудня, ми відзначатимемо Міжнародний день захисту прав людини. Рамкові умови для запровадження санкцій, які будуть ухвалені в понеділок, стануть підтвердженням змістовної політики ЄС у цій сфері, а також великого значення, якого ЄС надає захисту прав людини у міжнародній політиці», - зауважило джерело.
Як повідомлялося, Європейський Союз проводить послідовну політику у сфері захисту універсальних прав людини, які є частиною системи європейських цінностей. Євросоюз вже застосовує санкції проти порушників прав людини, зокрема, в Росії, в Білорусії, в Ірані, в Лівії, Венесуелі та в інших країн, де такі порушення мають системний характер. Водночас прийняття європейської версії «Акту Магнітського» дозволить Євросоюзу розширити можливості обмежувальних заходів проти порушників прав людини по всьому світу.
Акт Магнітського, «Чорний список», «список Кардіна» — закон США та низки інших країн, що містить перелік російських чиновників, причетних до шахрайств, переслідувань та порушень прав людини, зокрема пов'язаних зі справою компанії Hermitage Capital Management та смертю російського адвоката Сергія Магнітського.
