Естонка на чолі дипломатії ЄС – «потрібна людина в потрібному місці в потрібний час»
Тиждень тому стало відомо, що Європейська рада узгодила на посаду Високого представника ЄС, тобто міністра закордонних справ Євросоюзу, естонську прем’єрку Каю Каллас. Офіційне ж її призначення має статися за десять днів, на першій сесії нового складу Європарламенту.
У цьому проміжку – між узгодженням та остаточним затвердженням – пропонуємо трохи докладніше розглянути різні аспекти цього призначення.
РІШУЧА ПІДТРИМКА УКРАЇНИ ТА ВОРОГУВАННЯ З РОСІЄЮ
По гарячих слідах відбувся, так би мовити, перший тур обговорень, на якому політичні діячі й експерти засвідчили, що таке призначення – визнання політичних, дипломатичних заслуг не тільки Каллас, не тільки Естонії, а й усієї Балтії. Згадували і про принциповість Каї у підтримці України, про її популярність на загальноєвропейській арені. Але й говорили про те, що вдома, в Естонії, рейтинги цієї політикині останнім часом знижуються через погіршення економічних показників і локальні скандали в близькому оточенні та в партії.
Звісно, таке призначення викликало нервову реакцію в країні-агресорі. Адже там Каллас знаходиться на особливому рахунку: в лютому стало відомо, що голова естонського уряду оголошена російським МВС у розшук (перша зі світових очільників такого рівня). І було за що: звісно, не за фейкові злочини, вигадані роспропом, а за рішучість, креативність, переконливість, з якими відстоювала вона Україну на міжнародній арені. Зокрема, Каллас багато зробила для максимального поширення тез про необхідність передачі Україні заморожених російських активів, про прийняття координованого рішення, щоб усі партнери перераховували 0,25% свого ВВП на військову підтримку України.
Нове призначення Каї Каллас вагомо засвідчило те, про що в кулуарах світової демократичної спільноти почали говорити з 2014 року. А ще більш гучно – після 24 лютого 2022-го. Всі попередження балтійських країн про те, що Росія застрягла в своєму імперському погляді на світ на рівні XIX-XX століть, виявилися абсолютною правдою. А ті, хто глузували з цього, пошилися в дурні. Тому настав час запрошувати на такі посади представників саме з невеликої балтійської країни, що на власному досвіді знається на темі російського імперства.
Але – чому саме Кая Каллас? І чого можна від неї очікувати на цій посаді?
Давайте розбиратися.
ЧИ СТАНЕ ВОНА БІЛЬШ ЯСКРАВИМ ВИСОКИМ ПРЕДСТАВНИКОМ ЄС, АНІЖ ПОПЕРЕДНИКИ?
У цьому нам допоможуть два експерти, для об’ємності погляду – з Таллінна та з Брюсселя. По-перше, це відомий естонський діяч Гаррі Тіідо. Він був послом у НАТО, Афганістані, Польщі, Фінляндії. Цікаво, що в дипломатію Тіідо прийшов у вікопомний мілленіум-2000 у 47-річному віці. До того він був політичним журналістом, у тому числі працював редактором естонської служби «Голосу Америки», потім – головним редактором естонської радіостанції «Kuku Raadio». А про те, як виглядає призначення Каллас із Брюсселя, розповість українська бельгійка Іванна Волочій. Вона має досвід роботи в різних європейських структурах. Останні роки працює менеджером із питань комунікації ліберальної групи в Європарламенті «Renew Europe / Оновимо Європу» (третьої за чисельністю в ЄП).
Гаррі Тіідо так оцінив контекст рішення, прийнятого Європейською Радою:
«Будучи прем’єр-міністром Естонії, Каллас була сильною на міжнародній арені, а вдома її часто критикували. Але, здається, що саме на посаді Високого представника ЄС вона “потрібна людина в потрібному місці в потрібний час”. Звісно, якщо її затвердить Європарламент».
З огляду на професійні та особистісні якості Каллас, Тіідо взагалі доходить висновку, що Каллас може стати набагато більш помітним і яскравим Високим представником ЄС, аніж її попередник (тобто Жозеп Боррель) «або навіть усі попередники».
І це не прояв суто естонського патріотизму. Погляд з Брюсселя такий же:
«Людину, яка має зайняти таку посаду, одразу порівнюють із попередниками. Відповідно, у порівнянні з Жозепом Боррелем, щодо Каллас очікування виключно позитивні. Оскільки до Борреля були запитання. Перш за все, до самої поведінки під час роботи – багато недоречностей, деколи говорив не зовсім коректні речі. Але ж цей пост – така собі візитівка, що показує спільну позицію ЄС на глобальному рівні. Тут бажано бути більш точним і не припускатися таких помилок».
Волочій, слідом за Тіідо, також порівнює Каллас не тільки з Боррелем, а й і з попередніми керівниками, точніше керівницями європейської дипломатії:
«Так, очікувань щодо призначення естонської діячки в Брюсселі зараз багато. Тим більше, що після Борреля не так важко виглядати позитивно. Згадую його попередниць, Федеріку Могеріні (2014-2019, - ред.), Кетрін Ештон (2009-2014, - ред.). Ну, Могеріні – це якраз був непоганий варіант: вона досить вдало балансувала між проявленням лідерських якостей та бюрократичною роботою. А от до Ештон теж назбиралося чимало запитань. Боррель же виглядав ще гірше. Й у зв’язку з цим варто зазначити, що ці європейські інституції еволюціонують разом із їхніми очільниками, керівниками величезних бюрократичних машин. Тому дуже цікаво буде подивитися, які зміни настануть після затвердження Каллас».
СИЛЬНІ СТОРОНИ, ЯКІ ІНОДІ СТАЮТЬ НЕДОЛІКАМИ, ТА ВМІННЯ «ВІДКРИВАТИ ОЧІ» ЄВРОПІ
А що ж із сильними та слабкими сторонами Каї Каллас як майбутньої очільниці, від якої очікують певних змін?
На думку Тіідо, сильними її сторонами є широка обізнаність у міжнародних справах, швидка здатність до реакції, рішучість, гарне володіння кількома іноземними мовами, відвертість. Водночас він зазначає, що іноді швидкість реакції та відвертість Каллас здаються дещо надмірними, і це вже стає недоліком.
Будучи успішним юристом у минулому, вона добре вміє вести переговори. Тому зможе знаходити компромісні рішення в інтересах Європейського Союзу. А здобувши їх, максимально конструктивно та коректно формулювати, модифікувати досягнуту точку зору. При цьому як юрист Каллас добре відчуває межі своєї ролі, свого функціоналу.
В принципі, за думкою естонського експерта, можна було б вважати недоліком Каллас те, що досі в її поточному порядку денному не було щільної роботи з регіонами, дуже важливими на новій посаді, – Африка, Близький Схід, Азія, Латинська Америка. Проте це справа наживна, і досвід системної роботи по цих напрямках з’явиться досить швидко, це не стане проблемою для майбутнього високого представника ЄС.
Своєю чергою Волочій розповідає, які якості та дії так позитивно вплинули на сприйняття Каї Каллас у «брюссельських коридорах»:
«Вона (порівняно з попередниками, - ред.) краще себе демонструє як лідера, як людину, що може проштовхувати певні питання або “відкривати очі” європейським колегам. Ми пам’ятаємо кілька її висловлювань, ще на початку повномасштабної війни проти України. Вона тоді сформулювала та оприлюднила дуже важливі для європейської спільноти тези. І це сильно вплинуло на її позиціонування в Брюсселі як сильного лідера, сформувало позитивний погляд на Каллас як майбутнього керівника європейської дипломатії, причому не тільки з точку зору «східної політики» (тобто, на російському напрямку, - ред.) та взагалі безпекової політики ЄС».
КАЛЛАС І РЮТТЕ – ПОТУЖНИЙ ПРОУКРАЇНСЬКИЙ ТАНДЕМ ІЗ ЛІБЕРАЛЬНОЇ СПІЛЬНОТИ
Волочій зазначає, що Каллас багато в чому взагалі вибивається зі стандартів європейського топ-менеджменту. «Вважається, що тут багато в чому панує принцип “не висовуватися”. А от Каллас не така – вона демонструє інший набір якостей. Так, зрозуміло, що часи міняються, зараз Велика війна. Та все одно – є певна інерція попередніх реалій… Що ж означає ця позиція “не висовуватися”? Треба бути хорошим, сильним бюрократом, уміти з усіма домовитися, мати помірну позицію. А тут, на прикладі Каллас, видно кардинальну, чесно кажучи, зміну бачення», – ділиться думками брюссельська українка.
Їй здається, що попри те, що Каллас була євродепутаткою у 2014-2018 роках, серед нинішніх її викликів буде опанування всіх тонкощів бюрократичної «європейської кухні».
«Адже перед тим Каллас була політиком національного рівня. Так, вона спілкується з європейськими лідерами. Але на початку викликами буде реформування інженерії самої інституції ЄС, включаючи European External Action Service (EEAS, Європейська служба зовнішніх дій, - ред.), установи, якою вона керуватиме. А від цього також багато що залежить. Бо такі структури – “з історією”, багато хто там давно працює, має своє бачення роботи. В подібних давніх структурах окремі клерки іноді багато що вирішують – щодо проєктних даних; фінансування; людей, які відповідатимуть у різноманітних делегаціях за різні напрямки», – пояснює Волочій.
При цьому вона не виключає, що Каї Каллас може вистачити рішучості внести вагомі зміни в EEAS. «Можливо, вона навіть саму структуру якось поміняє – менеджмент, систему безпеки. Можливо, тут будуть якісь нові портфоліо, які додаватимуться. Дійсно, цікаво буде подивитися, як вона дасть раду цьому всьому», – розмірковує експертка.
Також і Гаррі Тіідо, й Іванна Волочій особливо відзначають, що на дві важливі для європейської безпеки посади (керівництво європейською дипломатією та генсек НАТО) були одночасно призначені такі помітні, непересічні постаті, як Кая Каллас і Марк Рютте. Тіідо, зокрема, вважає, що разом із Рютте Каллас сформує «потужний тандем проти війни в Україні та агресивної поведінки Росії».
Схожі міркування та навіть сама термінологія – і в нашої експертки з Брюсселя: «Каллас і Рютте – це буде класний тандем. Вони давно знають одне одного. Обидва з ліберальної спільноти… Щойно розмовляла з колегами з НАТО. І там теж хороші очікування щодо Марка Рютте. Згадаємо, що нинішній генсек Столтенберг займає цю посаду з 2014 року. Тобто так вийшло, що він найдовше з усіх керівників Альянсу очолює його (принаймні за останні сорок років). Тому і в цьому випадку багато очікувань – якогось оновлення у підходах», – резюмує Волочій.
ПІСЛЯ ВИХОДУ КАЛЛАС ЕСТОНІЯ ОЧІКУЄ ЕФЕКТИВНОГО «ВНУТРІШНЬОПОЛІТИЧНОГО» ПРЕМ’ЄРА
Після спілкування з двома експертами захотілося поговорити і з третім джерелом (з Естонії). Його висновки, в цілому коректні, містять дещо більш сміливі припущення. Тому в цьому випадку особу співрозмовника розкривати не будемо. Але запропонована інформація здається важливою для поглиблення розуміння ситуації.
«Так вийшло, що Кая Каллас як прем’єр-міністерка втрачала популярність вже станом на початок 2022 року (вважалося, що вона не дуже добре впоралася з наслідками ковіду). Проте вона “тримала удар”… А трагічні події в Україні, початок повномасштабної російської агресії круто змінили ситуацію. Каллас показала себе енергійною та ефективною діячкою, перш за все на міжнародній арені – у формуванні стійкої підтримки України. Крім того, рік по тому Каллас та очолювана нею Партія реформ дуже вдало провели парламентські вибори, взявши 38 мандатів зі 101. Після чого був сформований новий, третій уже уряд Каї Каллас», – пригадує хронологію подій експерт.
Проте, за його словами, вже влітку 2023 року стався деякий збій у роботі уряду, що збіглося з більш відчутними економічними проблемами, котрі продовжуються й досі, найбільш відчутно – в енергетичній сфері.
«Протягом десятиріч після поновлення незалежності всі звикли, що в Естонії – сталий розвиток економіки. Та й реформістів усі сприймали як партію перш за все економічних реформ. А тут реальність сьогодні така, що два роки поспіль ми економічно не зростаємо, а падаємо, виходимо в “мінус” (це особливо болісно сприймається на тлі того, що в сусідніх Литві та Латвії зростання поновилося). Звісно, це не провина виключно Каллас, а й накопичений ефект дій урядів, що були перед нею. Але оскільки життя відбувається тут і зараз, за все відповідає чинний прем’єр-міністр», – розмірковує джерело.
До того ж додалися скандали з бізнесом чоловіка Каї Каллас. Він мав частку в логістичній компанії, яка виходила з РФ, але все ще мала з нею контакти. «Насправді в цій ситуації не було чогось настільки страшного. Але лінія поведінки, обрана Каєю, була невдалою, що посилювало негатив у суспільстві. Її почали жорстко критикувати практично всі провідні медіа, чого в нас зазвичай не буває. Відповідно вже в серпні 2023 року в естонському середовищі почали поширюватися думки, що Каллас, добре та позитивно знайома в європейській політиці, після виборів у Європарламент отримає якусь високу посаду в Брюсселі, а в нас буде новий прем’єр», – пояснює експерт.
Саме тому, за його словами, одразу, як тільки стало відомо про нове брюссельське призначення Каллас, так швидко та енергійно, буквально за день, був обраний новий кандидат на посаду голови кабміну Естонії – Крістен Міхал. У суспільстві та політикумі є очікування, що після ефектного та ефективного «зовнішньополітичного» прем’єр-міністра в Естонії буде настільки ж ефектний і ефективний «внутрішньополітичний» прем’єр Міхал. «Міцний господарник», як сказали б в Україні.
ОСОБИСТІСНИЙ ВИМІР: БЛИЗЬКІ СТОСУНКИ З МАКРОНОМ І ШОЛЬЦОМ ТА ІНСАЙДИ ВІД БАТЬКА
При цьому наш експерт підкреслює, що призначення Каллас Високим представником ЄС – великий і заслужений її успіх, до якого в Естонії ставляться з щирою симпатією. Він також нагадує, що в 2014-2018 роках Кая була депутатом Європарламенту. І тоді ж походила «брюссельськими коридорами», краще зрозуміла, як в ЄП спілкуватися та як домовлятися, хто тут справді впливовий, а хто тільки виглядає впливовим.
Відтак, за словами нашого джерела, у Каллас встановилися хороші особисті стосунки з деякими європейськими лідерами. Зокрема, з Еммануелем Макроном та Олафом Шольцом. Більше того, на його думку, на зміну позиції керівників Франції та Німеччини – з помірної на все більш і більш проукраїнську та жорстку по відношенню до Кремля – сильно вплинуло саме спілкування з естонською прем’єркою. Вона, чудово володіючи іноземними мовами, вміє «розкривати очі» європейським політикам щодо дій і задумів «східного сусіда».
При цьому Каллас, яка народилася 1977 року, особисто, «навпомацки», ні СРСР, ні сучасну Росію не знає. Ну, хіба що по спеціалізованих книгах (Кая дуже багато читає). Але в неї є ще більш важливе та надійне джерело інформації. Це її батько Сійм Каллас, видатний естонський політик і реформатор (засновник Партії реформ). Він займав досить високу економічну посаду ще за часів Естонської РСР. Потім був активним учасником розбудови Естонії, що повернула незалежність. В 1990-х роках – президент банку Естонії, потім – глава МЗС, міністр фінансів, прем’єр-міністр. А в 2000-ні – єврокомісар з різних питань (економічних і фінансових; з адміністративних питань, аудиту та боротьби з шахрайством; з питань транспорту).
Відповідно Сійм Каллас має величезний досвід спілкування з радянськими, пострадянськими діячами, політиками РФ єльцинського та путінського призову. Через це і в Каї Каллас є хороше розуміння механізмів дій російської влади, а також інсайдерська інформація, конкретні приклади того, що, як і чому вирішувалося чи вирішується там, за східним кордоном. Відповідно вона може це все переконливо пояснити якому-небудь Шольцу так, що він, суто європейський політик, далекий від радянщини, здивується, але повірить і керуватиметься цим у подальшій діяльності.
«Таким чином, знання та досвід Каї Каллас надзвичайно потрібні політичній еліті Європи. В різних випадках вона може аргументовано пояснювати європейським лідерам, що насправді відбувається. Тобто Каллас, поряд з економічними керівниками уряду Урсули фон дер Ляєн, є носієм дуже важливого для сучасної Європи політичного знання», – робить висновок наш експерт.
Олег Кудрін, Рига
Перше фото: Jürgen Randma
