Перші заяви прем’єра: сподівання на реформи і виправлення помилок
Ну ось. Вже і можемо робити перші висновки щодо пріоритетів нової урядової команди. Прем’єр двічі виступив у парламенті, став “центровою фігурою” одного із найпопулярніших токшоу, активно спілкується з людьми в соцмережах. Частина міністрів також уже висловилася щодо магістральних напрямків урядової політики у підзвітних сферах. То чого ж від нинішнього уряду чекати? Хтось розчарувався у ньому ще навіть до “кадрового” голосування в сесійній залі, когось налякали перші заяви... Але доволі багато й тих, хто зберіг оптимізм і вірить: за цих “молодо-досвідчених” урядовців країна перестане тупцювати на місці й періодично “відповзати” назад. І їхня філософія проста: не за словами, а за діями судитимемо. Досвід попереднього уряду – антирекордсмена за часом перебування при владі – тому підтвердженням.
Але ж і заяви – не лише “пальне” для суперечок, а й підстави для аналізу та роздумів. Тож чому б і нам з вами не проаналізувати перші заяви представників нового українського уряду?
1. “Комунікація, протекціонізм і податкові спрощення”. Економічна політика уряду
Мріям “викривачів схем зовнішнього управління” про те, що за нового прем’єра Україна “поб’є горщики” з МВФ, Світовим банком та іншими міжнародними фінансовими і донорськими організаціями, збутися, схоже, не судилось. За словами Дениса Шмигаля, уряд продовжуватиме зважену фіскальну політику і співпрацю з Міжнародним валютним фондом та іншими кредиторами України. Серед найближчих планів – залучити Світовий банк та інших міжнародних партнерів до підготовки і фінансування програм з реабілітації шахтарських регіонів. При цьому без світового досвіду розв’язання пов’язаних із найстарішою в енергетиці – вугільною галуззю – нам не обійтися.
Про безальтернативність на нинішньому етапі активної співпраці з МВФ вже заявив і новий міністр фінансів Ігор Уманський, який раніше, до речі, до особливих прибічників такої співпраці не належав. А навпаки періодично її критикував. У п’ятницю урядовець зустрівся з постійним представником МВФ в Україні Йостою Люнгманом, за підсумками розмови з яким заявив: "Програма розширеного фінансування МВФ важлива для підтримання фінансової стабільності і реалізації структурних реформ в Україні, що є пріоритетом діяльності уряду”. Отже, Україна й надалі виконуватиме вимоги, які Фонд висунув для ухвалення нової кредитної програми на $5,5 мільярдів.
Паралельно Кабмін планує розробити низку економічних програм для середнього і великого бізнесу, а також для залучення зовнішніх та внутрішніх інвестицій. При цьому в ефірі програми "Право на владу" Денис Шмигаль позитивно оцінив кроки з підтримки малого бізнесу, зроблені попередниками. Йдеться, зокрема, про започаткування програми кредитування “5-7-9”.
Виступаючи перед парламентаріями, Денис Шмигаль назвав три невідкладні кроки для поліпшення ситуації у промисловості, де ось уже майже рік триває доволі болісне для вітчизняної економіки падіння. Йдеться про комунікацію з промисловцями, лобіювання інтересів національного виробника на світових ринках та створення сприятливих для реального сектору умов у податковій сфері. Зокрема, за словами глави уряду, за підсумками різноформатних консультацій із бізнесом планують затвердити перелік приблизно 100 напрямків та дій, які допоможуть вітчизняній економіці виборсатися із чергової ями.
До речі, перші з необхідних кроків представники бізнесу уже назвали у зверненні до прем’єра. Поки що йдеться про “магістральні” напрямки, які вочевидь, обростатимуть конкретикою і подробицями у процесі діалогу влади та бізнесу. Зокрема, у Європейській Бізнес Асоціації ставлять урядовцям такі завдання:
- Ефективна боротьба з тіньовою економікою.
- Продовження гармонізації законодавства України з нормами ЄС
- Зниження податкового навантаження на фонд оплати праці і тиску на легальний бізнес.
- Стимулювання соціально трудової політики задля утримання кращих людських кадрів в країні.
- Впровадження політики збереження та розвитку природних ресурсів (лісових, земельних тощо).
- Продовження оптимізації роботи митниці.
- Сфера охорони здоров’я.
- Підтримка розвитку логістики та інфраструктури.
- Екологічні питання
- Питання інтелектуальної власності.
Бізнес також просить продовжити курс на вдосконалення якості державних сервісів і прозорості у відносинах між владою, підприємцями та громадянським суспільством.
Судячи ж із перших заяв новоспечених урядовців та збереження у їхній “компанії” віцепрем’єра – міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, зусилля у цьому напрямку будуть продовжені. Прогнозуємо, що такі наміри опосередковано дають відповідь на запитання, чи прислужиться новому урядові колишній міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет? Денис Шмигаль уже, до речі, підтвердив: колишній урядовець залишиться і в новій команді та повернеться до роботи після відпочинку. Глава уряду також пообіцяв підібрати найкращих кандидатів на вакантні посади у Кабінеті міністрів: "Питання якості для нас превалює над питанням швидкості. Якщо ми витратимо ще тиждень на підбір міністрів на ці відповідальні напрямки, думаю, країна від цього виграє”.
2. “Високопосадовці поділяться з пенсіонерами”. Пріоритети соціальної сфери
Щорічна індексація пенсійних виплат буде. Як і прогнозував Укрінформ, заява на цю дражливу для більш ніж 10 мільйонів наших співвітчизників тему однією з перших пролунала із вуст нового очільника уряду. "Це етичне питання перед людьми, які трудовим життям заслужили на свої пенсії. Ми проводитимемо індексацію пенсій у цьому році”, – запевнив Шмигаль. Але перед цим, за його словами, варто реально оцінити можливості бюджету. І фахівці за дорученням уряду вже вивчають це питання. Одне із джерел заощадження коштів, які можна буде витратити на підтримку літніх співвітчизників, – скорочення зарплат та премій чиновників і топменеджерів держпідприємств. Також глава уряду пообіцяв продовження курсу на бюджетну децентралізацію та розширення фінансових можливостей влади на місцях. Яка паралельно перебиратиме й відповідальність за “соціальне самопочуття” своїх громад. Уряд також готуватиме “децентралізаційні” зміни до Конституції.
Думками про можливості здійснення індексації та більш суттєвого підвищення пенсійних виплат українцям – як головного свого завдання – вже поділилася й нова очільниця Міністерства соціальної політики Марина Лазебна. Вперше зустрічаючись із колективом відомства, вона доручила підлеглим терміново підготувати пропозиції щодо підвищення рівня соціального захисту громадян.
3. “Зміни в інтересах пацієнта і медика”. Тяглість медреформи
“Новопризначений уряд планує продовжувати медичну реформу, яка має завершитися успіхом для пацієнтів та лікарів”, – каже Денис Шмигаль. За його оцінками, у процесі реформування сфери охорони здоров’я виконано вже 80% запланованого. Тож назад дороги немає. Із тим, як надалі не наробити помилок і ліквідувати “перегини”, допущені раніше, нині якраз і визначаються урядовці. Але вже зараз глава уряду запевняє: ліквідовувати лікарні та звільняти медперсонал більше не будуть. Натомість фактично “з нуля” розбудовуватимуть мережу сучасних лікарень невідкладної медичної допомоги. "В межах "Великого будівництва" в Україні ми розпочали ремонт 220 приймальних відділень у лікарнях. Всі вони відповідатимуть одному стандарту – світового рівня”, – пообіцяв прем'єр.
4. “Українці – так. Іноземці – тільки після референдуму”. Одвічне “земельне питання”
Попри велике бажання деяких учасників токшоу на 1+1, їм так і “не пощастило” почути із вуст Дениса Шмигаля лайливих слів на адресу майбутньої земельної реформи. Прем’єр дав зрозуміти: ідею надання українцям-пайовикам права розпоряджатися своїми наділами на власний розсуд підтримує. При цьому запропонований попереднім Кабміном “земельний” законопроєкт відкликати з ВР не збирається. А відповідальність за його остаточний зміст тепер лежить виключно на парламентаріях, які обговорюють поправки, внесені до документа до його другого читання. "Ринок землі існує в усьому світі. Питання моделі, яка має бути, повинне обговорюватися і зараз обговорюється у парламенті. Прем'єр-міністр не може зупинити обговорення. Я за те, щоб ринок землі був, у першу чергу, для українців", – сказав Шмигаль. При цьому урядовець повторив вже звичну тезу про те, що “питання продажу землі іноземцям треба вирішувати на Всеукраїнському референдумі”.
5. “Хоч бутлями, хоч каністрами”. Про воду для українців у Криму
Найбільш резонансною із поки що виголошених заяв нового прем’єра, безперечно, стала висловлена у тому ж ефірі 1+1 теза про необхідність відновлення подачі води в окупований Росією Крим, адже “там живуть українці”. Ці слова викликали сплеск емоцій у соціальних мережах та ЗМІ. Хтось назвав це “першим зашкваром” нового прем’єра, хтось (традиційно) “іншого й не очікував”. Хоча чимало користувачів соцмереж висловили Денисові Шмигалю підтримку: мовляв, через шалений темп і високий градус розмови у студії та неабиякий тиск із боку не завжди налаштованих на конструктив співрозмовників не складно й обмовитися. Cам же глава уряду кілька разів “редагував” цю заяву. Спочатку у Фейсбук, пояснивши, що “формат ток-шоу не найкращий, аби обговорювати складні питання”. Зокрема, й тому, що його пояснення “загубилися” у галасі студії. Тому в соцмережі Денис Шмигаль уточнив свою позицію: “ми хотіли б подавати воду нашим громадянам, але не можемо і не маємо технічної можливості робити це до деокупації півострова та повернення його до складу України”. Ще одне уточнення з вуст прем’єра пролунало з трибуни Верховної Ради під час “Години запитань до уряду”. За його словами, про відновлення промислового постачання води в окупований Крим не йдеться, але держава мусить допомогти своїм громадянам: "Ми не будемо постачати воду для промислових і військових об’єктів... Ми постачатимемо українцям воду для господарських потреб, для пиття: хоч цистернами, хоч каністрами, хоч бутлями... Це наш обов’язок перед українцями”.
Тим часом у представництві президента України в Автономній Республіці Крим запевнили: відновлення водопостачання окупованого півострова з боку України можливе лише за умови його повної деокупації. Про це написала заступниця глави представництва Таміла Ташева. Вона нагадала, що, згідно з нормами міжнародного права, повну відповідальність за гуманітарну й економічну ситуацію на окупованих територіях несе держава-агресор. Від себе Ташева додала: якщо рішення щодо відновлення водозабезпечення Криму таки буде ухвалене, вона подасть у відставку. Як і вся “команда” цієї інституції. Доволі різко на серію “водних” заяв Шмигаля відреагував Меджліс кримськотатарського народу. Аби у майбутньому мати узгоджену позицію щодо цього питання, Меджліс запросив главу уряду до консультацій.
Щодо експертних оцінок, то багато політологів, журналістів, громадських діячів вважають, що мета актуалізації цього питання вже у перші дні каденції нового уряду, – це продовження практики “зондування” суспільної думки.
Чого чекати українцям від уряду. Експертні “підказки” для висновків
“Стратегію нового прем’єра зрозуміти наразі складно, – наголошує в коментарі Укрінформу політичний експерт, заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко. – Урядовець заявляє про занадто загальні кроки, для того, щоб зрозуміти, як він насправді діятиме. І та ж заява про відповідального за промисловість, і про контакт з бізнесменами, і про необхідність популяризувати українську продукцію за кордоном – важливі цілі. Але без розкриття реальних механізмів – як це буде реалізовано – усе поки що має вигляд лише “красивої картинки”.
Що ж до економічної політики майбутнього уряду загалом, то на думку голови правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимира Фесенка, курс на економічні реформи і європейську інтеграцію України збережеться. Оскільки цей курс підтримує президент Володимир Зеленський. Зокрема, це стосується затвердження та реалізації земельної реформи. “Але можливі тактичні корекції економічної політики. Новий уряд буде більш прагматичним та обережним. Значною мірою його діяльність буде спрямована на розв’язання поточних соціально-економічних проблем і підготовку до нейтралізації потенційних ризиків глобальної економічної кризи, що насувається на увесь світ”, – вважає Фесенко.
Із тим, що про зміну курсу нового уряду наразі не йдеться, погоджується й політолог Петро Олещук. “Уряд Шмигаля працюватиме приблизно за тими ж напрямками і з тими ж пріоритетами, що і Кабмін Гончарука, – каже експерт, – Та все ж – із урахуванням помилок, допущених попередниками. Скажімо, в економічній сфері найбільше претензій до колишніх урядовців пов’язано з намаганням посилити вплив на бізнес, створити додаткові фіскальні перепони, користі від яких насправді жодних, а шкода для бізнес-клімату – доволі серйозна. Тепер політика у цій сфері, схоже, буде більш виваженою”.
Експерти також вважають не випадковим, що наразі Верховній раді запропонували затвердити не повний склад уряду.
На думку Богдана Петренка, це може свідчити про те, що жодної стратегії дій при зміні урядової команди не вироблено. І жодного плану “Б” у разі провалу “основної лінії” влада не має. “Кадрові пертурбації в Уряді – це результат зміни керівництва Офісу президента. Це говорить, насамперед, про те, що більшість важливих рішень ухвалюватимуть на Банковій, а не в Кабінеті міністрів”, – вважає Петренко. До того ж, перші публічні спроби проявити себе, за оцінками експерта, виявилися для Дениса Шмигаля не дуже вдалими. “Є шанс, що він перетвориться на те, чого й бажає кожен президент – на так званого “технічного прем’єра”. І головне: за висновками експерта, “влада у своїх діях орієнтується не на довготривалу чи навіть середньострокову стратегію, а виключно – на виклики сьогодення”.
Водночас, діючи таким чином, влада, на думку Петра Олещука, продемонструвала, що вміє прислухатися до громадян. “І за таких обставин немає нічого дивного, що зміна уряду має не концептуальний характер, а є відповіддю на суспільний запит. Наскільки це виправдає себе, покаже соціологія. Але однозначно упродовж кількох найближчих місяців якщо й не зберігатиметься позитивна динаміка рівня довіри до влади, то її рейтинги залишатимуться на колишньому рівні”.
Владислав Обух, Київ
