Правозахисник пояснив, як притягнути до відповідальності РФ за воєнні злочини в Україні
Це відзначив в інтерв'ю Українському Радіо виконавчий директор Української Гельсінської Спілки з прав людини Олександр Павліченко, передає Укрінформ.
Європейська конвенція з прав людини фактично є правозахисною конституцією Європи, а її основні засади закріплені і в Конституції України. Україна ратифікувала конвенцію 26 років тому. Державу-агресора Росію виключили торік із Ради Європи.
"Але все, скоєне РФ в Україні до 16 вересня минулого року, підпадає під оскарження в рамках конвенції", - стверджує правозахисник.
На запитання, коли Росія - агресор відповідатиме за вчинені нею злочини та почне виконувати рішення Європейського суду, які вона зараз відмовляється виконувати, Павліченко відповів: "Тільки після повернення в систему конвенції. Тобто без того, щоби Росія повернулася в ту систему, виконання цих рішень фактично є неможливим".
За словами Павліченка, Україна на сьогодні має 10 міждержавних заяв до Європейського суду з прав людини про вчинені Росією злочини. Причому, близько 36 держав підтримують подані Україною заяви та готові виступити на її боці. Перші заяви були подані ще 2015 року. І щодо однієї з них ухвалено позитивне рішення. Це так звана "Кримська справа" - про окупацію Криму і порушення прав людини Росією.
"РФ продовжує порушувати права, визначені Європейською конвенцією. Йдеться про право на життя, право на справедливий судовий розгляд, право на свободу висловлення поглядів, право не бути підданим катуванню. Це найбільш суттєві права, за якими вчиняється найбільше порушень з боку держав, і Європейський суд розглядає саме цю категорію. Право на власність теж порушено Росією в численних випадках", - сказав Павліченко.
Водночас правозахисник констатував, що наразі немає ефективного міжнародного інструменту, який би дозволяв моніторити ситуацію з дотриманням прав людини на тимчасово окупованих територіях - як і з 2014-2015 років, так і після широкомасштабного вторгнення.
"Тому тут ми знову повинні говорити про створення парадигми інструментів захисту не лише суверенітету держав, але й захисту прав людини. Йдеться про ситуації, коли агресор нехтує і нормами міжнародного гуманітарного права, і нормами міжнародного права в галузі прав людини", – додав правозахисник.
Нагадаємо: Європейську конвенцію з прав людини на сьогодні ратифікували 46 держав-членів Ради Європи.
15 березня Парламентська асамблея Ради Європи одностайно ухвалила висновок, згідно з яким Російська Федерація більше не може бути членом РЄ через розпочату нею воєнну агресію проти України.
16 березня Комітет міністрів Ради Європи на позачерговому засіданні ухвалив рішення виключити повністю Російську Федерацію з Ради Європи. Того ж дня ЄСПЛ ухвалив рішення призупинити розгляд усіх позовів проти Російської Федерації до розгляду правових наслідків цієї постанови для діяльності Суду.
