Науковець порівняв брак сну з діркою у діжці
Про це в інтерв'ю Укрінформу заявив генетик, дослідник старіння та засновник «Школи довголіття» Олександр Коляда.
За його словами, в питанні довголіття слід зазначити два спектри. "Якщо говорити з позиції, близької до обивателя, тобто нас з вами, тоді важливим є спосіб життя, а найбільш недооціненим буде сон. Бо це те, що ми всі забуваємо робити і про важливість чого розповідається недостатньо, тому що на цьому важко заробити. А якщо говорити з позиції біології, то виявляється, що більш важливими є внутрішні фактори, тобто генетика", - зауважив Коляда.
На запитання про вплив на організм нестачі сну генетик відповів: "В екології є такий закон: уся система не стійкіша за найслабшу ланку в ній. Уявіть собі діжку, зроблену з різних прутів і дощок. Там, де буде дірка в найнижчій з усіх дощок, – це і стане найслабшою ланкою системи, бо вода з цієї діжки буде виливатися. У людини так само – кожна з дощечок «діжки» її життя являє собою певний фактор – генетика, харчування, сон, тощо. І дощечка з тріщиною підводитиме решту системи. Сон дуже часто знаходиться в такому уразливому місці. І дірок у цій дощечці, що відповідає за сон, зазвичай дуже багато. Люди неправильно засинають, прокидаються не тоді, коли хочуть, у них на все не вистачає часу і вони нехтують сном, часто сплять неправильно: під телевізором або в дуже теплому приміщенні. Якщо говорити про тонкощі, то можна згадати про мелатонін, який виробляється вночі і є сильним антиоксидантом. Можна згадати сто таких речовин, які продукуються вночі і є важливими. Тому головне просто запам'ятати, що спати треба достатньо: це від 7 до 9 годин і головне – висипатися".
Коляда також уточнив, що "людина народжується без інструкції", тому немає обов'язкового правила лягати із заходом сонця і вставати зі сходом. "До того ж варто розуміти, що всі люди індивідуальні, тому те, що буде правилом для одного, не буде правилом для іншого. Приміром, є сови, а є жайворонки, і це запрограмовано генетично", - сказав він.
На уточнення, що поділ на "сов" і "жайворонків" – не вигадка, а факт, Коляда зауважив: "Так, хоча є ще проміжна ланка – умовно кажучи, "голуби", яким все одно, коли лягати спати і вставати, бо можуть пристосуватися до будь-якого режиму дня. У середньому "сов" близько 15%, "жайворонків" близько – 35%, а решта – це "голуби".
Також, додав експерт, є так звані "шортсліпери" і "лонгсліпери", яким аномально мало чи аномально багато хочеться і потрібно спати.
"Тобто, - сказав Коляда, - коли ви чуєте історії про Наполеона, який нібито спав чотири години на добу, то це, звісно, захопливо, але ви ж не Наполеон. Тобто таких людей долі відсотка, і їм дійсно чотирьох годин сну на добу упродовж життя достатньо для того, щоб виспатися. Звісно, вони всіх дратують, нарікаючи, що всі решта довго сплять. Але це не означає, що вони праві, просто бувають мутації в тих генах, де закодований циркадний ритм, який регламентує коли і скільки вам хочеться спати протягом дня".
