Телеканали втрачають аудиторію через ігнорування «мовного» закону – Нацрада

Про це йдеться в коментарі Національної ради, оприлюдненому на сайті регулятора, щодо ситуації, яка склалася першого тижня після набуття чинності цієї норми, передає Укрінформ.

У Національній раді зазначили, що минулий тиждень оголив одразу кілька гострих кутів у відносинах суспільства, політикуму й медіа. І сталося це після набуття чинності норми Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», відповідно до якої розповсюдження і демонстрація фільмів в Україні має відбуватися українською.

«З одного боку, ми побачили, як недосконалість законодавства відбивається на поведінці різних верств суспільства, коли питання підтримки і розвитку державної мови залишається засобом політичної війни, реальна гуманітарна робота замінюється визначенням ворогів, а спроби ганьблення опонентів підсилюються невмінням і небажанням читати закони; як незрілість певних державних інституцій продукує численні безпідставні звинувачення і «вироки», супроводжується публічними образами та погрозами засобами ботоферм, і як незмінні політичні інтереси штовхають начебто притомних людей забувати про совість і професіоналізм», - зауважили у Нацраді.

З другого боку, зазначили там, для тих, хто «призначив себе головними патріотами», питання мови – це не питання існування, розвитку, популяризації мови, це лише інструмент у брудній політичній боротьбі, спосіб заведення у суспільний лексикон нових наративів внутрішньої ненависті і роз’єднання суспільства. Крім того, суспільна дискусія точиться не навколо тексту закону, його юридичних вад і пошуку шляхів їх подолання, а навколо спроб поширення далеких від юриспруденції тлумачень, головні цілі яких – визначити відповідальність за недіюче законодавство за тими, хто щодня пильнує за чистотою інформаційного простору країни.

«І врешті-решт ми побачили і запевнились, що формальне ставлення до такого чутливого інструменту, як мова, призводить до протилежного результату. Замість вкладання поміркованих грошей у створення звично якісного телепродукту телеканали поставилися до цього формально і навмисно спрощено, щоб потім апелювати до падіння рейтингів і втрати доходів. На жаль, у перші ж дні дії нових вимог ми зіткнулися з тим, що телеіндустрія виявилася непослідовною у питанні захисту мови. Одні гравці цього поля одразу проігнорували вимоги закону, скористалися цим для виграшу в конкурентному змаганні, – і тим самим намітили розбрат в індустріальному полі. Інші, недовго це терпівши, щойно переживши рейтингові втрати кількох днів, теж вдалися до порушення закону», - констатували в Національній раді.

Там зазначили, що, лише поверхнево аналізуючи причини цих втрат, можна назвати низку причин.

«Одна з них – категорично низька якість озвучання, що різко відштовхнула навіть ту частину аудиторії, яка хотіла дивитися українською! Мовники не готувалися до переходу на мовлення державною мовою два роки, які відвів на це законодавець – зробили це в останню мить недбало, примітивно й формально. Прикро, що якість озвучання і дубляжу, які були і залишаються особливою гордістю кінопрокату протягом багатьох років, недоступна деяким телеканалам навіть за умови нечуваної досі фінансової підтримки з боку власника. Очевидність того, що мову використовують лише як засіб розпалювання ворожнечі, підкреслюється тим, що «батьки та власники патріотизму» всі свої зусилля кинули на полювання за «головами», на бойовий клич щодо кари, санкціонування – і жодного від них слова про те, якої якості продукт запропонували глядачеві ті, хто формально вислизнув із переліку ворогів, пустивши в ефір відверту халтуру», - заявили у Нацраді.

Водночас там додали, що найбільш обурливим є той факт, що навмисне порушення закону відбувається з розумінням відсутності інструментів для покарання за такі порушення, відбувається зухвало і з використанням слоганів про високі цілі.

У Нацраді вважають, що українські мовники заговорять наповну державною мовою за умов зміни законодавства та запровадження економічних важелів.

там закликали мовників чітко дотримуватися чинного законодавства, а також докласти всіх практичних зусиль, аби українська мова посіла своє гідне місце в ефірах і на онлайн-майданчиках як мова успіху, стилю, високої якості; а законодавців - внести зміни до законів.

«Ми закликаємо тих, чиї інтереси перебувають у площині підвищення своєї популярності у соцмережах, у тому числі й інформаційні ресурси, нарешті користуватися перевіреними даними і першоджерелами, читати закони і берегти суспільний спокій. Ми закликаємо законодавців вивчити ситуацію, що склалася у суспільстві, і внести у законодавство зміни, необхідні для унормування відносин державних інституцій і медіаіндустрії, маючи на меті реальне забезпечення функціонування державної мови як інструмента об’єднання українського суспільства, засобу зміцнення державної єдності та територіальної цілісності України, її незалежної державності і національної безпеки», - наголосили у Нацраді.

Як повідомляв Укрінформ, 20 липня уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь у Фейсбуці заявив, що за результатами моніторингу Секретаріату уповноваженого із захисту державної мови було виявлено порушення мовного закону шістьма українськими телеканалами. Також Кремінь звернувся до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення з проханням застосувати до згаданих телерадіоорганізацій визначені законодавством санкції.

У відповідь на цю публікацію 21 липня голова Національної ради Ольга Герасим'юк заявила, що медіа поширили повідомлення з фейсбук-сторінки уповноваженого із захисту державної мови, але факти потрібно перевіряти. Вона повідомила, що Національна рада з 16 липня 2021 року і на момент публікації не отримувала жодних звернень або актів від уповноваженого із захисту державної мови, а також що у Нацраді не вважають публічні заяви у соціальних мережах коректним способом спілкування між державними органами, тим більше якщо вони містять неправдиву або неповну інформацію.

Як повідомлялося, 16 січня 2021 року набули чинності норми статті 30 Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", які регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів.

Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Його статті впроваджуються в дію поетапно. Переважна більшість його норм набула чинності 16 липня 2019 року.

14 липня 2021 року Велика палата Конституційного суду України визнала конституційним Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

16 липня 2021 року набули чинності частини друга-шоста, восьма статті 23 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», якою унормовано застосування державної мови у сфері культури.