Як писати про гендерну рівність: у Києві презентували рекомендації для ЗМІ
На цьому наголосила урядова уповноважена з гендерної політики України Катерина Левченко під час презентації типової політики гендерної рівності в медійному контенті в Укрінформі
За її словами, домашнє насильство є одним із проявів гендерно зумовленого насильства, а також закликала не забувати про насильство над чоловіками в умовах війни.
“Домашнє насильство - це один із видів гендерно зумовленого насильства. Сексуальне насильство дехто розглядає так само, як гендерно зумовлене. Інакше виходить, що ми забуваємо про постраждалих чоловіків, яких, мабуть, є більше половини, враховуючи військовополонених. І взагалі порівнюємо сотні тисяч випадків гендерно зумовленого насильства в мирний час - з тисячами, які стосуються сексуального насильства, скоєного ворогом, як воєнного злочину”, - підкреслила Левченко.
Відтак вона вважає, що на часі створити новий словник гендерної рівності, адже сучасні виклики та явища пропонують нове бачення термінології, від якої залежить, як формується політика.
“Від того, як назвати те чи інше явище дуже часто залежить, як потім формується політика. Дуже важливо створити словник гендерної політики й рівності. Бо часто в один і той же термін ми вкладаємо різний зміст. Ми в основному користуємося словником гендерної рівності Євросоюзу, але він уже не відбиває реалії, бо щороку з’являються нові терміни. Наприклад, сьогодні ми вже говоримо не про гендерно чутливу політику, а про гендерно трансформативну. Тому що відчути дискримінацію - це перший крок. Але важливо те, що ми відчули, трансформувати в дії”, - зазначила Левченко.
Комісія з журналістської етики, як орган саморегуляції журналістів і редакцій в Україні, спільно з ГО «Жінки в медіа» пропонують типову політику гендерної рівності в медійному контенті. Ця політика може бути прийнята будь-яким типом медіа, незалежно від способу поширення інформації, повністю або інтегрована у вже чинні документи й практики ЗМІ.
Щодо зображення жінок і чоловіків у контенті рекомендується згадувати рівною мірою чоловіків і жінок у новинах і матеріалах про події; забезпечувати змістовну участь жінок у матеріалах у ролі експерток; уникати недоречного коментування зовнішності жінок і чоловіків; не поширювати стереотипні образи фемінності/жіночності та мужності/маскулінності; послідовно вживати фемінітиви відповідно до українського правопису тощо.
Для подолання сексизму в контенті необхідно уникати як ворожого, так і доброзичливого сексизму; уникати прикметників, які ґрунтуються на уявленнях авторів, як то “красива”, “вродлива”, “слабка”, “сильна”; заохочувати зміни у соціальних і культурних моделях поведінки жінок та чоловіків задля викорінення упереджень, звичаїв, традицій та всіх інших практик, які ґрунтуються на стереотипних ролях жінок і чоловіків тощо.
Під час висвітлення домашнього та гендерно зумовленого насильства слід уникати поширення контенту, який сприяє сексуалізації жінок і чоловіків, як об’єктів для сексуального задоволення; розмежовувати сексуальну активність за згодою і злочинні дії, уникаючи фраз на кшталт «виконання шлюбних обов’язків», «залицяння», «прояви уваги», «вираз почуттів», коли йдеться про сексуальні злочини чи зґвалтування тощо.
При висвітленні сексуального насильства, пов’язаного із конфліктом (СНПК), необхідно визнавати сексуальне насильство воєнним злочином з важкими наслідками для постраждалих і таким, що дестабілізує суспільство; дотримуватися балансу між правом на публікацію суспільно важливої інформації та відповідальністю за захист постраждалих; уникати надмірної сенсаційності; не вчиняти тиск на постраждалих для розкриття інформації про їхній досвід насильства тощо.
У рекомендаціях наголошується, що демократія означає рівноправну участь жінок і чоловіків у суспільному житті, а гендерна рівність означає збалансовану присутність, повноваження, відповідальність та участь як жінок, так і чоловіків в усіх сферах, зокрема в медіа. Досягнення гендерної рівності є передумовою досягнення суспільної справедливості.
Проєкт підтримали урядова уповноважена із гендерної політики України, Міністерство культури та інформаційної політики України, Програма підтримки ОБСЄ для України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, ГО «Жінки в медіа», Комісія з журналістської етики.
Ознайомитися повністю з рекомендаціями “Політика гендерної рівності в медійному контенті” можна на сайтах Кабміну, ОБСЄ, Комісії з журналістської етики.
