У НАНЦ розповіли, чим займатимуться учасники української експедиції в Антарктику
Про це розповів в.о. директора Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) Євген Дикий у середу, 14 березня, повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки.
"Зокрема, йдеться про 5 нових біологічних досліджень. Насамперед дослідники започаткують фотоідентифікаційні каталоги китів, а також оновлять і продовжать такі ж каталоги тюленів Ведделла. Особисте "упізнання" кожного кита чи тюленя дозволяє краще відстежувати шляхи їх міграції і розробити ефективніші програми їх збереження", - йдеться у повідомленні.
Як зазначається, у грунтах Антарктики науковці вивчатимуть мікробні угрупування та їх засоби пристосування до екстремальних умов, а за залишками луски, шкіри та іншими "екологічними ДНК" у воді визначатимуть склад живих організмів. На відміну від традиційних методів, метод е-ДНК дозволяє визначити "генетичні сліди" всіх видів тварини, які побували у воді протягом останніх трьох днів. Таким чином, є змога отримати повніший список фауни Антарктиди та запровадити точніший і швидший метод моніторингу стану екосистеми.
Ще два види досліджень будуть спрямовані на вивчення забруднення довкілля. Перший стосуватиметься вивчення вмісту мікропластику у воді та донних осадах. Другий – аналізу вмісту хімічних забрудників у тканинах риб та молюсків. Такі дослідження покажуть динаміку переносу забруднення між континентами. Також це дасть додаткові аргументи для обмеження використання певних хімічних речовин чи зменшення використання пластикової тари у світі.
"Ми маємо амбітну ціль – за кілька років перетворити острів Галіндез, де розташована наша станція, на постійну екологічну "обсерваторію". Саме для цього й розширюється список досліджень, які проводитимуть українські полярники. Результати цих досліджень даватимуть нам спектр необхідних даних, за якими можна буде визначати реакцію екосистеми на зміни клімату", – зазначив Дикий.
Він також повідомив про пріоритетні напрями роботи НАНЦ у найближчі роки. Наприклад, діяльність науковців не обмежуватиметься лише територією станції. Передусім планується відновити морські дослідження в Південному океані, а в перспективі – рухатися вглиб Антарктики та розвивати наукові дослідження в Арктиці.
Ще одне важливе питання – відновлення гендерної рівності під час відбору сезонних та річних експедицій на станцію.
"Недопуск жінок на українську антарктичну станцію – неподобство, нечуване у 21-му столітті. Це особливо образливо, враховуючи успішну участь жінок у найперших, найбільш героїчних українських експедиціях у 1990-ті роки. Відтепер українська станція відкрита для всіх, незалежно від статі та гендеру", – підкреслив очільник НАНЦ.
Також серед пріоритетів – широка співпраця з міжнародними партнерами та громадськістю, розробка нової державної програми досліджень в Антарктиці на 2021-2030 роки.
"Ми маємо багато переваг в Антарктиці. На нашій станції раніше, ніж на інших, відчуваються зміни клімату, на ній десятиліттями ведуться спостереження, вона працює впродовж усього року. Водночас в Україні є фахівці в усіх сферах антарктичних досліджень – біологічних, геофізичних, метеорологічних, океанологічних тощо. І ми повинні використовувати це наповну, адже наразі полярні дослідження – одні з найперспективніших у світі. І тут Україна має сильні позиції", – наголосив Дикий.
Як відомо, 1 березня 2018 року 12 учасників нової щорічної експедиції на українську антарктичну станцію "Академік Вернадський" закінчили обов’язкове навчання. На наступний тиждень заплановано урочисті проводи 23-ї експедиції.
