Як барон Мюнхгаузен: український ІТ-бізнес сам себе витяг у світові лідери
Коронавірус зачинив перед українцями кордони, але не можливість працювати на іноземний бізнес. «Заробітчанам», що працюють в онлайні, локдауни не страшні. Вже багато років поспіль українські ІТ-спеціалісти, дизайнери, копірайтери, маркетологи успішно фрілансять, надаючи закордонним замовникам якісні послуги. Українська армія фрілансерів вже найбільша у Європі, а головне – їй вдалося зарекомендувати себе на міжнародному ринку. Цього літа одна невеличка студія дизайну інтер’єрів в Одесі, наприклад, отримала дуже солідне замовлення від китайського бізнес-монстра – концерну Xiaomi, і виконала для нього проєкт під рекламу першого у світі прозорого телевізора. (Про її конкретний досвід ми розповімо найближчими днями) Здавалося б, де Пекін, а де Одеса? Це і називається глобалізацією.
Одеса – не поодинока історія успіху. Послуги українських фахівців дедалі популярніші на міжнародному ринку і це реальний шанс України наздогнати сучасність.
І ТАКЕ БУВАЄ: УКРАЇНА – НОМЕР ОДИН У ЄВРОПІ
Успіх окремої одеської студії – наслідок загальної «просунутості» українських послуг на міжнародному аутсорс-ринку. Рік тому Україна за підсумками другого кварталу увійшла в ТОП-5 країн за зростанням ринку фрілансу, про що йшлося у доповіді американської компанії Payoneer. Її склали на основі даних 300 тисяч користувачів сервісу (Payoneer займається цифровими платежами). Вийшло, що торік доходи фрілансерів в Україні зросли на 36% порівняно з попереднім роком. Це насамперед пов’язують зі збільшенням кількості в нашій країні ІТ-спеціалістів, які працюють на аутсорсі, тобто виконують замовлення, виступають підрядниками великих компаній. Українські фрілансери опинилися в одній п’ятірці з колегами зі США, Великобританії, Бразилії і випередили не менш активних філіппінців та індійців.
У Європі Україна вже кілька років поспіль лідирує як фріланс-ринок, говорить Катерина Божкова, партнер з розвитку бізнесу фріланс-платформи Upwork в Центрально-Східній Європі. У світі, за оцінкою цієї платформи, наші фрілансери займають четверте місце і якість їх послуг постійно зростає. «За даними нашої аналітики, на ІТ (на ринку аутсорсу. – Ред) припадає 81-82% всього обсягу, на другому місці в Україні – креативна індустрія (11-12%), різні напрямки дизайну. У цих сферах в українців дуже сильна репутація: на фріланс-майданчиках фіктивних відгуків не буває», – говорить Катерина. Американський фрілансер з певним набором навичок і український з такою ж експертизою матимуть різний «рейт», тобто українцю заплатять менше, а якість замовники отримають ту ж. Тому клієнтів у наших фрілансерів не бракує і можливості не обмежені. «Знайомий дизайнер з 5-7-річним досвідом на Upwork зараз працює з таким клієнтами, як Snapchat (мобільний додаток обміну фото та відео), Facebook, Google, а це дуже високий рівень», – розповідає Божкова.
В ЧОМУ НАША СУПЕРСИЛА: ТРАДИЦІЇ ОСВІТИ, ТАЛАНТИ, ОПОДАТКУВАННЯ
За даними аналізу World Bank, PwC і IT Ukraine, інформаційно-комунікаційні технології наразі – це галузь, на яку припадає 20% всього українського експорту послуг. В Україні понад 1600 компаній, який займаються IT-послугами, з 2015 по 2019 роки, за даними дослідження компанії N-IX (українська ІТ компанія, технологічний партнер інноваційних компаній з США та країн Європи), IT-ринок збільшився вдвічі і продовжує прогресувати. Нам замовляють – ми гідно виконуємо і створюємо українцям відповідну репутацію. В лютому успіх наших співвітчизників зафіксувала Міжнародна асоціація професіоналів аутсорсингу (IAOP). У своєму черговому рейтингу Global Outsourcing 100 (GO100) аж 12 місць з сотні вона відвела українським компаніям (а ще 6 чи 7 фірм з цьому переліку – міжнародні, але з офісами в Україні).
Переваги наших виконавців поки пов’язані, хоч ми й звикли лаяти українську систему освіти, але з успадкованими її традиціями, говорить Юрій Сивицький, президент Асоціації Software Ukraine. За його словами, наші студенти вивчають не лише профільні дисципліни, а й фізику, хімію, гідравліку-електроніку і в результаті виходять сильними фахівцями. «Зараз до цього підключилися й самі ІТ-компанії: інвестують в університети, допомагають створювати навчальні програми, дають студентам практику. Також у багатьох є свої курси підготовки спеціалістів», – говорить Костянтин Макаров, генеральний директор та засновник чернігівської ІТ-компанії SendPulse. Менеджер каже, ця індустрія досягла дійсно високих результатів, бо є хороша технічна база та експертиза спеціалістів, досвід вирішення складних задач. Зростати рівню наших розробників та рішень, які вони можуть створювати, допомагає і те, що багато міжнародних ІТ-компаній вже мають в Україні свої R&D-офіси (замовник і виконавець – де-факто одна компанія).
Сьогодні Україна вже нажила слави аутсорсингової країни, наші айтішники ціняться. Вони мають переваги порівняно з іншими потужними фрілансерами з Індії, Філіппін тощо. «Грає на руку європейський менталітет, відповідні традиції спілкування, прагматичність, креативність», – говорить Сивицький. Навіть доступність дешевого інтернету, спільні з замовниками часові пояси і відсутність природних катаклізмів: мало шансів, що українець зірве дедлайн, бо не зміг оплатити інтернет або втратив ноутбук через цунамі. «А ще ми конкурентні в ціні на світовому ринку. Спеціалісти в США та Європі коштують в декілька разів дорожче», – зауважує Макаров. Україна дуже комфортна з точки зору оподаткування. Тут масово використовується ФОП третьої групи як самозайнята особа, з якою можна заключити контракти. «Програмісти виступають контрактерами, тому з зарплати на податки йде лише 5%. Таке оподаткування досить конкурентне на фоні інших країн», – говорить Макаров. Дуже важливо зберегти ці комфортні умови, впевнений він – це сприятиме подальшому розвитку. Якщо відбудуться якісь глобальні зміни (а український уряд їх планує), ситуація може змінитися радикально.
СВІЙ ПРОДУКТ МАЄ ПРИЙТИ НА ЗМІНУ АУТСОРСИНГУ
Але, наразі, існуючий стан речей – чудовий варіант для держави. Українці проявляють себе на сучасному міжнародному ринку послуг, заробляють валюту. Аутсорс – ресурс відновлюваний, з кожним наступним замовленням він кращає, бо зростає рівень виконання, впевнений Сивицький. «Але порівняно з американськими, австралійськими чи навіть польськими колегами наші в дечому програють: у їхніх країнах ведуться передові розробки, рівень підготовки дуже високий», – пояснює Сивицький. Бажано переходити на наступний етап – додавати продуктів і сервісів, де прибутковість набагато вища, пояснює він. За деякими оцінками – на власні продукти поки що припадає відсотків 10% ІТ-зусиль, на аутсорсинг – 90%. «Хотілося б, щоб «продуктових» компаній ставало як можна більше, щоб ми розробляли продукти в Україні і виводили їх на світовий ринок. Україні треба ще рости й рости, багато інвестувати в галузь стартапів та розробки продуктів (поки вона на середньому рівні), – вважає Костянтин Макаров. – Є уже й успіхи: в Україні існує декілька компаній, які оцінюються більше ніж в мільярд доларів, проте в масштабах держави такої, як Україна, – це небагато».
У нинішній формі наш розвинений аутсорсинг – тимчасовий, вважає пан Сивицький. «Цінність цього бізнесу у створенні нових технологій, продуктів. Величезні компанії, які зараз масово надають сервіс, з часом перетворяться на щось інше», – говорить він. Поки що вся інтелектуальна власність, розроблена нашими фахівцями, знаходиться у західних замовників. А якби залишалась в Україні – то вже інша додана вартість і рівень сплати податків.
«КРЕМНІЄВА ДОЛИНКА» У ЧЕРНІГОВІ І ЛЬВІВСЬКИЙ ТЕХНОПАРК
Можна сказати, ІТ-галузь в Україні, як барон Мюнхгаузен, сама себе тягне з болота. Ще у 2014-2015 роках фірми цілими офісами перебиралися за кордон, шукаючи стабільності. Зараз цей процес, за спостереженнями самих учасників ринку, майже припинився. В Україні айтішники активно формують ІТ-кластери, профільні «цехи», і ці об’єднання – не для краси, а для спільних дій. У Чернігові така спільнота, наприклад, придбала територію занедбаної фабрики і перетворює її у таку собі «кремнієву долинку» – бізнес-центр для ІТ-компаній та креативного бізнесу.
Львівський кластер пішов ще далі – узявся за технопарк з навчальними лабораторіями та університетом, будує житло для ІТ-спеціалістів. Має в планах сприяти запуску нових авіарейсів зі Львова, допомагати місту впроваджувати smart-рішення для транспорту та інфраструктури. До створення кластерів ІТ-бізнес підштовхує здоровий глузд – це дуже доцільно. «Коли є єдиний принцип ведення бізнесу, неважко скластися грошима і придбати, створити щось необхідне всім у певному стандарті, – пояснює Юрій Сивицький. – Так легше зберігати домовленості, вирішувати проблему «відтоку мізків»». Галузь, якщо їй не заважати, буде автономно розвиватися і підтягувати за собою інші бізнеси, переконаний експерт.
У 2017 році законодавство вже зробило перший крок до легалізації ринку фрілансу, суттєво спростило умови роботи, говорить Катерина Божкова. Вже не потрібно підписувати з замовником паперові договори, досить інвойсу. «Це сприяло легалізації ринку, але не на 100%. Сплату податків, умови співпраці потрібно ще полегшити, щоб ІТ-індустрію реформувати в сторону гнучкості, спрощення процесів, – говорить вона. – На розгляді у ВР є кілька законопроєктів, прийняття яких дуже мотивувало б цей бізнес в Україні». А поки успішний аутсорсинг як мінімум створює Україні позитивний імідж країни, в якій повно талантів. Які, отримуючи завдання за завданням, підвищують свій рівень і примушують оточення рости теж.
Тетяна Негода, Київ
