2021-2030. Ізраїль летить на Місяць

До сьогодні на Місяці сідали космічні кораблі лише трьох країн-супердержав: США, СРСР та КНР. Якщо нинішня місія “Beresheet 2” (на івриті – בְּרֵאשִׁית, “Буття”, “Походження”) буде успішною, Ізраїль стане четвертою і на сьогодні найменшою з країн, яка здійснить високотехнологічний стрибок на місячну поверхню. Це – по-перше.

По-друге, так, за підтримки держави цей проєкт може з другої спроби зреалізувати ізраїльська приватна (!!!) компанія. І це буде нечувано, оскільки в такий спосіб може бути зруйнована монополія на дослідження всесвіту, яку, не домовляючись, встановили три супердержави. Виразне майбутнє відмінне від невиразного уявлення про нього.

Можете проглянути нагадування про складності та нестримну жагу людства дістатися Місяця…

А що ви хотіли? Це Україна на міжнародних ринках торгує металом, зерном, олією, тоді як експорт високотехнологічних послуг Ізраїлю, скажімо, лише в 2016 р. виріс на 30%, склавши $20 млрд. Це п’ята частина всього національного експорту і половина експорту сфери високих технологій. І мовиться не про виняток, йдеться не про один успішний рік.

Позиції Ізраїлю в міжнародних рейтингах залишаються стабільно високими: країна посідає №2 у світі (!!!), якщо йдеться про сферу розвитку інновацій (Global Competitiveness Index 2016-2017) і №3 – щодо розвитку R&D (Global Innovation Index). Окремо слід зняти капелюха за №9 у світі щодо захисту прав міноритарних інвесторів (Doing Business, 2017); для порівняння, в останній категорії економічного хіт-параду навіть США посідають №41, а Україна – лише №70.

В Ізраїлі в інвестняньки не бавляться. Недарма впливові аналітики, скажімо – засновник однієї з найбільших світових IT-корпорацій “Dell Future Ready”, американський мільярдер Майкл Делл (Mihael Dell; 1965) стверджує:

- Ізраїль – центр цифрового майбутнього.

* * *

На запопадливий комплімент не схоже…

У 2016 р. 659 ізраїльських стартап-компаній залучили в національну економіку $4,8 млрд інвестицій. Це абсолютний рекорд за всю історію існування ізраїльського стартап-ринку, що демонстрував 11% зростання капіталу в порівнянні з 2015 р.

А далі – ближче до місії Місяць 2.0.

Тутешня некомерційна організація “SpaceIL” була створена в 2011 р. саме для того, щоб популяризувати в країні науково-технічну освіту. Загальний бюджет компанії оцінюється у $95 млн, що надходять від венчурного філантропа, ізраїльського мільярдера Морріса Кана (Morris Kahn; 1930), інших меценатів, а також на рівні 7-10 відсотків від Ізраїльського космічного агентства (Israel Space Agency, ISA).

Співзасновниками сміливого стартапу стали: колишній інженер-електронік, а нині фахівець з обчислювальної техніки в Міждисциплінарному центрі в Герцлії, генеральний директор компанії з виробництва дронів “Flytrex” Ярів Баш (Yariv Bash), викладач комп’ютерних мереж, підприємець Кфір Дамарі (Kfir Damari) та колишній інженер із супутникових систем в “Israel Aerospace Industries”, а нині кандидат біологічних наук у Стенфордському університеті (Stanford University) Йонатан Вінетрауб (Yonatan Winetraub).

З одного боку, команда стартаперів здобула технічну підтримку Ізраїльського космічного агентства (ISA), флагмана національної аерокосмічної промисловості, державного концерну “Israel Aerospace Industries”, а також компаній “Rafael Systems” та “Elbit Systems”. З іншого боку, “SpaceIL” підтримували науково-освітні установи, рахуючи ізраїльський технологічний інститут “Техніон” (“Technion”), Тель-Авівський університет (Tel Aviv University), багатопрофільний науково-дослідний Інститут Вейцмана (Weizmann Institute Оf Science) та Університет Бен-Гуріона (Ben-Gurion University) у Негеві. До початку 2019 р. стартап “SpaceIL” розрісся до 200 учасників, 95% з яких виступали як… волонтери.

* * *

Спускний місячний апарат ізраїльської “SpaceIL” став одним із п’яти фіналістів міжнародної премії “Google Lunar XPRIZE” (GLXP). Був такий щорічний міжнародний конкурс, заснований у 2007 р. фондом “X Prize” і спонсорований “Google”; останній вклав $140 млн у розвиток ідеї приватних космічних польотів, надихнувши на заснування таких піонерських компаній та імен, як “Virgin Galactic”, “Blue Origin” та “SpaceX”. Ніяк не збагну, чому й досі на конкурс не подавалися проєкти від України? Ми ж – така космічна держава.

У 2014 р. у “GLXP” брали участь 33 приватні компанії (без залучення державних коштів), на рівні пропозицій здатні побудувати космічні апарати, які приземляться на Місяць, проїдуть мінімум 500 метрів і передадуть на Землю відеозображення високої чіткості.

Чому обрано саме супутник Землі? Тут усе просто.

Як стверджує сайт “Google Lunar XPRIZE”:

- Місяць – восьмий континент – має площу, більшу за Бразилію та Північну Америку разом узяті... Тим часом люди оглянули лише 5% від його територій! А там дивовижні природні чудеса, цінні ресурси та нерозгадані таємниці, які чекають на свої відкриття.

Ні, інтернет-гігант “Google” ніколи не прагнув стати першою у світі приватною компанією, яка “заселила” Місяць. Глобальна ідея полягає зовсім в іншому. Як вважав колишній генеральний директор “SpaceIL”, у минулому – керівник “IBM Israel” Янкі Маргаліт (Yanki Margalit; 1962):

- Справжньою метою всієї місії “GLXP” є заохочення приватного сектора до досліджень у космічній галузі, так би мовити, роздержавлення монополії на вивчення всесвіту. Це вперше, коли космос насправді виймається з рук урядів. Ось він, фантастичний крок у створення приватного сектора майбутнього – приватного сектора космічних технологій та підприємництва!

* * *

Боротися завжди є за що: кому потрібні ідеї, кому – кошти. І в цьому випадку гра вартувала свічок. У 2014 р. оргкомітет премії “Google Lunar XPRIZE” запропонував $30 млн, щоб надихнути команди на розробку недорогих методів роботизованого дослідження космосу. Пропозиція ізраїльського “SpaceIL” виявилася унікальною з-поміж претендентів GLXP. Замість того, аби будувати гусеничний або колісний місяцехід, ізраїльська приватна компанія планувала виконати конкурсну вимогу – здолати 500 метрів місячною поверхнею, здійснивши філігранний “стрибок” увімкненим ракетним двигуном – із місця посадки на іншу точку на відстані більш як півкілометра. Ізраїльський оригінальний демонстратор у вигляді невеликого посадкового апарата кілька років лагідно називали “Горобець” (“Шперл”), адже за розмірами зонд був 90х60 см.

І кошти під ідею знайшлися. У квітні 2014 р. американський бізнесмен, інвестор, політичний донор і меценат Шелдон Адельсон (Sheldon Gary Adelson; 1933-2021) пожертвував на проєкт “Горобця” $16,4 млн, а в червні 2017 р. Ізраїльське космічне агентство виділило додаткові 7,5 млн шекелів ($2,1 млн) після першого траншу в 2 млн шекелів ($561 тис.) у попередні роки.

До червня 2017 р. у прискореному темпі ізраїльський спускний апарат складався та випробовувався, але в серпні 2017 р., на щастя, оргкомітет “GLXP” оголосив про продовження терміну конкурсних змагань проєктів до 31 березня 2018 р. Проте 23 січня 2018 р. фонд “X Prize” змагання скасував, адже жодна з п’яти команд-фіналістів офіційно не змогла повідомити, що встигне здійснити старт до Місяця до зазначеного в умовах терміну – 31 березня 2018 р. Ось чому $30 млн призового фонду “Google Lunar XPRIZE” залишаться незатребуваними.

А така була красива мрія… Лишень погляньте…

* * *

Але, що таке мрія? Вона – провідна зірка, і компанія “SpaceIL” інтенсивно продовжувала удосконалювати та перевіряти ізраїльський космічний зонд.

Що ви не казали б, а згенерувати ідею простіше, аніж підвести під неї весь потрібний бюджет. У листопаді 2017 р. дирекція “SpaceIL” оголосила: мовляв, у проєкті “Шперл” зяє фінансова діра у розмірі $30 млн. Не дарма кажуть, порятунок самих потопельників – у руках потопельників. І кмітливий венчурний філантроп Морріс Кан зважився на несподіваний, інноваційний крок: із посади почесного голови правління ізраїльської некомерційної організації він подав у відставку та пообіцяв дати власні $10 млн, якщо компанія самотужки збере додаткові $20 млн.

Одне слово, все зрослося: необхідну суму закрили кілька філантропів. За даними головного підрядника спускного апарату, ізраїльської державної компанії “Israel Aerospace Industries”, яка вже збудувала кілька успішних космічних супутників, – проєкт вилився у копієчку, бо коштував 350 млн шекелів ($107 млн).

Перефразовуючи відоме прислів’я, скажу: краще “Горобець” у руці, аніж журавель у небі. Ізраїльська компанія “SpaceIL” вивела стартап на нову орбіту, тому оригінальному демонстратору назва “Шперл” більше не пасувала, у грудні 2018 р. вона офіційно змінилася на “Beresheet” (“Берешит”, “Буття”). Параметри космічного корабля також змінилися. Робоча маса тепер склала 150 кг; під час старту (із паливом, потрібним для стрибка на Місяці) – 585 кг. Щоправда, за габаритами – 150х200 см – ізраїльський місяцестриб нагадував… пральну машину. Але розумну яку!.. Для зв’язку із Землею “Буття” використовував сім наземних станцій у різних країнах світу, а Центр його управління знаходився в Ізраїльській аерокосмічній компанії “Israel Aerospace Industries”, розташованій в Іегуді.

Про будову спускного апарату – на пальцях.

Уперше в публікаціях Укрінформу – відеоінфографіка з цієї теми: доступно й захопливо.

* * *

Нові часи вимагали нового погляду на адміністрування інновації на ім’я “Берешит”. Новим генеральним директором “SpaceIL” у лютому 2018 р. став Ідо Антебі (Ido Anteby), у котрого за плечима була 30-річна кар’єра роботи в Ізраїльській комісії з атомної енергії (Israel Atomic Energy Commission), хоча почесним президентом залишився ізраїльський мільярдер Морріс Кан. На кону стояв не лише престиж держави, а й висока місія – створити приватний сектор космічних технологій та підприємництва. Усе здавалося лінійно просто. За півтора місяця польоту, здолавши відстань у 6,5 млн км, ізраїльський безпілотний космічний корабель “Beresheet” мав стати на орбіту, аби звідти приземлитися на Місяць.

Стрибнемо на рік уперед.

До січня 2019 р. остаточні випробування були завершені, і спускний апарат доставили до США, аби, за контрактом із тамтешньою аерокосмічною приватною компанією “SpaceX”, готувати до запуску.

У п’ятницю, 22 лютого 2019 р. з космічного стартового комплексу 40 (SLC-40) на станції ВВС мису Канаверал, Флорида, компанія “SpaceX” Ілона Маска запустила першу того року транспортну ракету-носій “Falcon 9”, що всередині містила… перший ізраїльський місячний апарат, побудований приватним коштом. У рамках місії, що отримала назву “Nasantara Satu”, спускний апарат “Beresheet” (2019-009B) стартував о 20:45 за східним часом.

Космічний корабель компанії “SpaceX” вийшов на місячну орбіту 4 квітня 2019 р.

* * *

На відстані 37,6 тисячі кілометрів від Землі за допомогою своєї селф-камери ізраїльський зонд “Берешит” зробив фотографію Землі.

На фото чітко можна побачити Австралію!

Ця світлина зроблена під час повільного обертання космічного апарату. На ній – ізраїльський прапор і написані на борту космічного зонда: на івриті – гасло проєкту “Хай живе народ Ізраїлю!”, а англійською – масова трансформаційна мета місії “Маленька країна, великі мрії”.

- Цей космічний апарат уособлює собою силу і технологічну міць Ізраїлю, й успіхи “Берешита” – це важливе послання дітям Ізраїлю: ви можете і повинні мріяти про великі звершення, – заявив міністр науки, технології та космосу Ізраїлю Офір Акуніс (1973).

Космічний корабель компанії “SpaceX” вийшов на місячну орбіту 4 квітня 2019 р. Одначе, не все пішло за планом, “Берешит” м’яко не примісячиться. Приблизно о 20-й годині, у четвер 11 квітня 2019 р., він не став першим приватним космічним кораблем, що сів на поверхню іншого планетарного тіла. Бо під час спроби примісячення, – ймовірно, через технічний збій, – у середині 20-хвилинної посадки зупинився головний двигун – і зонд упав на поверхню. На попіл перетворився бюджет місії “Буття” у розмірі 350 млн шекелів. Або 2,9 млрд гривень.

* * *

Безповоротно було втрачене все науково-дослідницьке навантаження, як-то: магнітометр, наданий ізраїльським Інститутом Вейцмана для вимірювання магнітного поля на Місяці, лазерна рефлекторна решітка, надіслана американським Центром космічних польотів Годдарда (Goddard Space Flight Center), щоб забезпечити максимально точне вимірювання відстані від Землі до Місяця. Знищеною виявилася “капсула часу”, створена Фондом Arch Mission Foundation (Arch Mission Foundation) у рамках проєкту “Ковчег”, згідно з яким інформаційна спадщина людства на випадок глобальної катастрофи записана на стійкі носії та запущена в космос.

Вона містила понад 30 млн сторінок аналогових та цифрових даних, рахуючи повну копію англомовної Вікіпедії, диск із тисячею мов та наріч (“Wearable Rosetta”), лексичну базу даних “PanLex”, призначену для підтримки багатомовного перекладу, “Тору”, дитячі малюнки, книгу, натхненну космічним запуском, мемуари жертви Голокосту, національний гімн Ізраїлю (Ха-Тіква), прапор Ізраїлю та копію Декларації незалежності Ізраїлю.

Проте фонд “X Prize” заохотив ізраїльську команду несподіваною премією “Moonshot Award” у розмірі $1 млн, визнавши… торкання маленького, гордого мандрівника поверхні Місяця, що підсумувало семитижневу подорож “Буття” у космосі довжиною 6,5 млн км.

* * *

Ще одна цікава тема… У рамках місії “Nasantara Satu” (“Малайський супутник”) ізраїльський спускний апарат “Берешит” окремо летіти на Місяць не міг – коштів бракувало. Тож зонд поділив купе в транспортній ракеті-носії “Falcon 9” з двома іншими корисними вантажами: індонезійським супутником зв’язку та невеличким, як скромно писали американські ЗМІ, “корисним вантажем” S5, який виявився… дослідницькою лабораторію ВПС США (Air Force Research Laboratory, AFRL).

Як заявив під час передпускової пресконференції керівник програми космічних апаратів “SpaceIL” Ігаль Харель (Yigal Harel):

- Ми давали собі звіт: щоб дістатися до Місяця, у нас не буде окремої ракети “Saturn V”, тому скористалися транспортною послугою компанії “SpaceX”.

І флагманська ракета “Falcon 9” американського аерокосмічного гіганта не підвела, а засвідчила високотехнологічну здатність – одночасно доставляти в космос кілька різного призначення супутників, а потім розміщувати їх на відповідних, замовлених клієнтом, орбітах.

Підрозділ “SpaceX” Ілона Маска, компанія “Spaceflight Industries” зі штаб-квартирою в Герндоні, штат Вашингтон, округ Колумбія, освоює космос у форматі райдшер (rideshare). Ну, це як міський шаттл “Uber”, де транспортну послугу ви замовляєте за спеціальним додатком, знаючи список попутників. Є, щоправда, одна суттєва відмінність: замість міських пасажирів “Spaceflight Industries” транспортує супутники менших розмірів, власники яких поки що не можуть дозволити собі замовити індивідуальний політ у космос.

Перепрошую, якщо є якісь запитання та пропозиції, – ось контакти директора з комунікацій “SpaceX” Джеймса Глісона (James Gleeson): 202-649-2633, media@spacex.com. Не забувайте слова американського філантропа, засновника і голови Фонду “X-Prize, співзасновника Міжнародного космічного університету (International Space University, ISU), співзасновника авіакомпанії “Zero Gravity”, першого в світі підприємства з космічного туризму “Space Adventures”, компанії з промислового освоєння астероїдів “Planetary Resources” Пітера Діамандіса (Peter H.Diamandis; 1961):

- Буквально за день до того, як щось стало справжнім проривом, це була просто божевільна ідея.

* * *

Звісно, покопирсавшись у Мережі, можна знайти й інші пропозиції в форматі space-райдшер. Але більшість стартапів не завжди виводять маленькі сати (супутники) на замовлені орбіти. Як зізнався один із засновників “SpaceIL”, колишній інженер із супутникових систем Йонатан Вінетрауб:

- Проблема полягала в тому, що це не дозволяло нам повністю замовити потрібну орбіту. Ми мали врахувати вимоги до інших корисних вантажів ракети “Falcon 9”. З огляду на те, що ізраїльський космічний зонд не був основним корисним навантаженням даного запуску – навіть назву місії дав індонезійський супутник “Nusantara Satu” (вага: 4100 кг), побудований “Space Systems Loral Maxar Technologies” задля передачі голосових даних та доступу до Інтернету по Індонезійському архіпелагу та цілій Південно-Східній Азії. З огляду на пріоритети транспортної компанії, ми мали вибудувати найрозумніший шлях, аби “Берешит” дістався до Місяця.

Розчарую вас: сучасні космічні польоти не будуються геометрично – із точки “А” в точку “Б”, навпростець до зірок. Зокрема ракета-носій “Falcon 9”, виводячи “Буття” на замовлену місячну орбіту, приблизно шість тижнів літала довкола Землі, вибудовуючи траєкторію таким чином, щоб розтягувати власну орбіту з кожним обертом доти, поки зореліт не захопить гравітація Місяця.

Далі вже була справа замовника, ізраїльської сторони… Операція із посадки – це повністю автономний процес, на відміну від подорожі корабля в космос, де за необхідності команда або ЦУП корегують траєкторію руху. За словами керівника програми космічних кораблів “SpaceIL” Ігаля Хареля, процес посадки мав тривати 20 хвилин і закінчитися примісяченням “Берешита” в Тавр-Літтров, районі на східному краї Mare Serenitatis (Море Ясності) – там, де у 1972 р. сідав американський пілотований космічний корабель “Аполлон 17”. Та цього разу – не судилося: завадила технологічна аварія під час посадки.

* * *

Допитливі сміливці ніколи не здаються, особливо – коли йдеться про Ізраїль, маленьку країну, яку живлять великі мрії.

Буквально через два дні після невдалого десантування на Місяць, у суботу, 13 квітня 2019 р. некомерційна організація “SpaceIL” оголосила про наступні плани – зокрема, в ефірі 12-го телеканалу почесний президент стартапу “SpaceIL” Морріс Кан заявив, що негайно запускає проєкт “Берешит 2”, додавши:

- Ми розпочали велику справу. Її слід довести до логічного завершення: ми поставимо ізраїльський прапор на Місяці. Реакція на місію, яку ми отримали, зачинателів приголомшила. Кількість подяк та листів просто вражає. За вихідні я встиг осмислити те, що сталося, і справді бачу, що заохочення та підтримка людей по цілому світі дивовижні.

На шаленому патріотичному драйві Ізраїльське космічне агентство офіційно оголосило, що внесе свої 20 млн шекелів ($6 млн) у проєкт “Берешит 2”, таким чином подвоївши власний внесок у першу Місячну місію. ISA навіть гарантувало залучення НАСА в якості транспортного партнера для “Буття 2”, після того, як американці озброїли початкову місію лазерною технологією для поліпшення зв’язку з модулем до, під час та після запланованої посадки.

* * *

Минуло два місяці, і 25 червня 2019 р. стартап “SpaceIL” ошелешив заявою:

- Команда, що стоїть за космічним кораблем “Берешит”, відмовилася від ідеї здійснити посадку на Місяць. Після тривалих дебатів ми вирішили: для нас це не є великим випробуванням. Попри невдалу посадку, подорож “Буття” до Місяця вкарбується в пам’яті Ізраїлю та світу як успішний і дуже важливий для майбутніх подорожей людини на Місяць прорив. Рада правління вирішила, що “SpaceIL” шукатиме новий виклик, інформуватиме про це громадськість та продовжить освітній проєкт “Ефект Берешета”.

Подивіться тут, як затято ізраїльські діти цілим класом виклеюють із цупкого паперу кожен свою модель спускного апарату “Буття”:

Тут поясню… За два останні роки волонтери “SpaceIL” прочитали тисячі лекцій в Ізраїлі та в цілому світі слухачам різного віку – від дошкільнят до пенсіонерів, висвітлюючи історію місії “Beresheet 1”. З початку проєкту та невдалої посадки на Місяць вони під різними кутами зору розповідали про мрії, прагнення, боротьбу з викликами та віру у власну справу. Ось так, навіть на технологічних поразках – в Ізраїлі просувають у маси та популяризують науково-технічну освіту, а ще – гартують національний характер.

Навіщо? Це не лише підносить загальний рівень, а й у нових форматах сприяє діалогу суспільства із національною наукою і технікою, знайомить молодь із захопливими можливостями, які надають дослідження у царинах STEM (Science, Technology, Engineering, and Math; Наука, Технологія, Інженерія та Математика).

Коли йдеться про патріотизм, команда “SpaceIL” пристрасно вірить у “натхнення через дію”, тому продовжує планувати наступну подорож на Місяць, одночасно засіваючи лан для розквіту нового покоління інженерів, науковців та підприємців, котрі стануть наступною хвилею професіоналів, які здійснять мрії попередників!

* * *

У світі, а особливо – на Близькому Сході, усе швидко змінюється.

5 лютого 2020 р. генеральним директором некомерційної організації “SpaceIL” став генерал-лейтенант Шимон Сарід (Shimon Sarid), котрий 28 років керував технічним підрозділом Ізраїльських ВПС (Israeli Air Force, IAF). Очоливши проєкт “Beresheet 2”, мету новий очільник змінив: Ізраїль знову націлив безпілотний космічний корабель на Місяць, цього разу – тільки із м’якою посадкою.

У середині липня 2021 р. правління “SpaceIL” оголосило, що знайдено вирішальне фінансування ($70 млн) для практичного запуску програми “Берешит 2”. Йдеться про щедрі пожертви трьох краудфандерів (донорів): уже згадуваного Морріса Кана, ізраїльсько-французького бізнесмена Патріка Драхі та південноафрикансько-ізраїльського венчурного капіталіста Мартіна Мошаля. Нова космічна місія, котра поверне Ізраїлю Місяць, запланована на 2024-й рік.

Два роки тому, із першим спускним апаратом “Буття” вони стали першою в історії приватною компанією, яка досягла Місяця, тим самим забезпечивши Ізраїлю позицію сьомої країни, що досягла супутника Землі, й четвертої країни, що після США, СРСР та КНР прагнула примісячитися.

Генеральний директор “SpaceIL” Шимон Сарід не приховує гордості – за проєкт, за добродійників та, власне, за велику справу:

- Це занадто добре, щоб бути правдою. Отримати бюджет на такому ранньому етапі програми – неймовірний успіх. Причиною стало те, що ми насправді маємо надзвичайно надихаючу місію, а донори вірять у нашу здатність її реалізувати.

* * *

Все як у захопливому сіквелі… Як і за першим спускним апаратом “Берешит”, за “Буттям 2” стежить увесь Ізраїль, а це згуртовує маленьку країну у велику державу. Друга космічна місія некомерційної організації “SpaceIL” сподівається побити кілька рекордів у світовій космічній практиці, рахуючи подвійну посадку на Місяць під час однієї місії, примісячення на зворотному боці супутника Землі, яке до сьогодні здійснив лише Китай.

До самого дослідження космосу Ізраїль демонструє інноваційний підхід. Справа навіть не в тому, що за політ на Місяць взялася приватна компанія, зруйнувавши мораторій на це кількох супердержав. “Буттям 2” близькосхідна країна по-новому пропагує науку й техніку. Адже за допомогою віддаленого зв’язку п’ятирічну місію спускного апарата міністерство освіти Ізраїлю збирається перетворити на освітньо-наукову платформу в самій країні та по цілому світові, що дозволить студентам брати участь у практичних дослідженнях космосу.

Що стосується пріоритетних напрямків наукових досліджень, то для їхнього визначення створено спеціальний комітет із формування наукової місії. Вона повинна мати як наукову цінність для людства, так і освітню цінність для єврейської молоді. У розпалі – перемовини із НАСА щодо вибору наукового корисного навантаження.

* * *

Співзасновник некомерційної організації “SpaceIL”, віце-президент з питань впливу, бренду та освіти Кфір Дамарі, нещодавно нагадав журналістам:

- 12 вересні 1962-го року президент США Джон Ф. Кеннеді (у своїй промові на стадіоні Університету Райса, виступаючи перед 35-тисячною аудиторією. – О.Р.) пояснив: “У цьому десятиріччі ми вирішили полетіти на Місяць й зробити інші вчинки, не тому, що вони легкі, а тому, що важкі; тому що ця мета дає змогу організувати та виміряти нашу енергію й навички, тому що ми прагнемо прийняти цей виклик, не можемо його більше відкладати та налаштовані впоратися”. Багато років по тому, певен, подібне прагнення керувало й нами, засновниками стартапу “SpaceIL”. Коли було вирішено летіти на Місяць, це робилося, щоб здійснити неможливе для Ізраїлю, неможливе для національної науки та освіти.

Поміркувавши мить, Кфір Дамарі продовжив:

- Так, наша місія полягала в тому, щоб дістатися Місяця. Але також ми розуміємо, що це гартуватиме й перевірить наші найкращі устремління та вміння, а також засвідчить світові, а головне – нашим дітям: ви повинні продовжувати мріяти, рухатися вперед і ніколи не зупинятися. Так, ми будуємо космічні кораблі, але на них літають сподівання майбутніх мрійників, вчених та інженерів.

…Знайшовши спільну мову в космосі, можна досягнути міцного миру на… Близькому Сході. Саме про це йшлося 2 червня 2021 р. у середу у виступі 91-річного мецената та підприємця, почесного президента стартапу “SpaceIL” Морріса Кана на Глобальному інвестиційному форумі (Global Investment Forum) в Дубаї:

- Було б чудово, якби ми розробити спільну космічну програму, яка поєднала б в одній мрії Ізраїль та арабський світ. Торішня угода про нормалізацію відносин між двома країнами відкрила шлях до створення спільних підприємств, й Об’єднані Арабські Емірати уважно вивчають можливість участі в ізраїльській програмі “Буття 2”. Березнева (2021) обіцянка ОАЕ інвестувати $10 млрд включала виділення коштів на космічні проєкти Ізраїлю – фантастичний крок.

Олександр Рудяченко
Використані джерела: 1,  2,  3,  4,  5,  6,  7,  8,  9,  10,  11,  12,  13,  14,  15,  16,  17