Робототехніка VS «зависання» у соцмережах

Сучасні діти неохоче беруться за читання, класичне навчання в школі вважають нудним та більше поважають блогерів, а не вчителів... Чи можна змінити таку гірку для багатьох батьків ситуацію? А як щодо можливості  перевести майже цілодобове «зависання» дитини в комп’ютері або планшеті – у конструктивне русло? Як варіант – навчання в IT, і якщо воно її зацікавить, то не лише відірве від «тік-ток-інстаграм-лайкового» інформаційного сміття, а й збагатить корисним хоббі та додасть нових друзів.

Тут, звісно, постає питання, а які напрями зацікавлять мого сина чи доньку? Можливо, їх захоплять освоєння embedded-програмування чи робототехніка? За фаховим роз’ясненнями я звернулася до експертів школи робототехніки та програмування «Robocode». Подібних навчальних програм у Києві існує багато, на різний вік, смак та у різних районах міста, і в кінці матеріалу я наведу топову десятку.  

Насамперед, розбираюся, що таке embedded-програмування?

Embedded system – це спеціалізована система управління, контролю і моніторингу. Її концепція полягає в тому, що така система буде працювати, будучи вбудованою безпосередньо в пристрій, яким вона керує. 

«У цій системі перетинаються електроніка та програмування. Наприклад, для нас телефон – уже звична річ, і ми зовсім не замислюємося – як він працює. Звісно, є програми та ігри, які запускаються на смартфоні, але якщо зануритись у це питання глибше – от, наприклад, як процесор розрізняє – де камера, а де батарея? Як відбувається зарядка акумулятора? Як працює технологія, яка дозволяє платити безконтактно? Це все – і є embedded», – ось так зрозуміло пояснив мені викладач школи «Robocode» Євген Пунов. 

Чи зможуть ці знання знадобитися дитині у майбутньому?

У подальшому, продовжуючи освіту, дитина може стати еmbedded-розробником – це інженер і програміст, який може зібрати купу електроніки в один пристрій, запрограмувати його та змусити працювати.

Наприклад, зараз ви не зможете знайти у себе вдома електронний пристрій, до якого б не доклав свою руку embedded-розробник. І з кожним роком кількість таких пристроїв буде рости, а отже – й попит на відповідних спеціалістів теж.

Перш ніж детально зануритися у термін «робототехніка», необхідно розібратися, що ж таке «робот»?

«Робот – це автоматичний пристрій, створений за принципом живого організму. Він служить для виконання виробничих та інших операцій. Роботом можна керувати у ручному режимі, перебуваючи всередині нього, або дистанційно, а можна за допомогою запрограмованих команд», – пояснює експерт Єгор Сомов.

Ми бачимо, що зовнішній вигляд і конструкція сучасних роботів різноманітні: від людиноподібних роботів-андроїдів до машин, більше схожих на портативні заводи. І наскільки роботи відрізняються один від одного зовні, настільки ж різні завдання вони виконують: у промисловості, в побуті, у медицині (для хірургічних операцій), навіть в умовах військових дій і надзвичайних ситуацій бойові роботи чітко виконують свої завдання. «Все це роботи виконують уже сьогодні, а уявіть, що буде через 10 або ж 50 років? Вони візьмуть на себе практично весь виробничий цикл, людям залишиться лише контролювати їх роботу. Навіть освоєння космосу полегшиться за допомогою системи електронного асистента», – прогнозує фахівець.

Які основні напрямки робототехніки?

Робототехніка, якщо сказати дуже просто, це прикладна наука, яка й займається створенням цих роботів. Вона поділяється на 3 основних напрями:

● Проєктування і конструювання.
● Програмування.
● Керування.

Проєктування і конструювання відповідає за те, яким буде робот. З якого матеріалу він буде зроблений, як буде виглядати і як переміщатися. Це досить важлива і відповідальна частина процесу, адже зовнішній вигляд і конструкція робота можуть напряму впливати на якість виконання його обов'язків.

Через програмування людина задає роботові його завдання. Визначає, які функції робот повинен виконувати, а також те, як робот буде реагувати в різних ситуаціях. Задача програміста – написати простий та швидкодіючий код, який буде враховувати кожний варіант розвитку подій при функціонуванні автоматичного пристрою.

Етап керування найчастіше об'єднується з попереднім, так як більшість роботів створюються автономними.

І що з цього може вийти? – запитаєте ви. Я поставила це ж питання моїм співрозмовникам – і виявилося, що з цього може вийти будь-що! Від створення роботів до розробки мобільних додатків. Ось деякі кейси. 

Гексапод

Учні моїх співрозмовників створили гексапод – вид крокуючих роботів, які, на відміну від своїх двоопорних аналогів, мають значно вищу стійкість до бічних і поздовжніх навантажень.

Часто гексапод застосовується в медицині та виробництві. Ведуться розробки для застосування крокуючих платформ у військових цілях. На платформі можливо розміщувати цільове обладнання, необхідне при, наприклад, розборі завалів, будівництві, обслуговуванні техніки.

Розумний світлофор

А ще діти на заняттях реалізували прототип дисплею для системи розумних світлофорів з можливістю керування за допомогою мобільного додатку. Зокрема, пристроєм можна керувати голосовими командами, використовуючи асистента від Amazon - Alexa. В навчальні будні пристрій підказує – коли необхідно провітрити приміщення – кольором та розміром полоски на дисплеї під годинником. 

Стабілізатор для камери смартфона

Проєкт «StabX» представляє собою стабілізатор для камери смартфона або невеликої камери. Якщо його зручно закріпити, то можна  використовувати як штатив. Для чого він? Для зйомки стабільних відео на смартфон. Телефон завжди залишається у вертикальному положенні, не залежно від нахилу ваших рук. Тобто можна спокійно знімати і не переживати за те, що картинка потім виявиться «кривою». 

Письмова машинка

Команда дітей створила письмову машинку, яка пише каліграфічним почерком. Прилад працює за рахунок друку на клавіатурі і у такий спосіб відтворює почерк на папері. З його допомогою можна створювати святкові листівки, оздоблювати друковану літературу та багато іншого.

Ось такі цікаві технічні дива можуть творитися після навчання у школах програмування. Мене, як маму двох підлітків і одного першокласника, ця інформація дуже надихає, адже вже зрозуміло, що нове покоління, народжене з гаджетом у руках, його з рук уже не випустить! То нехай тримає, але займається там корисною справою, яка колись ще й допоможе у виборі професії.

Навчання для дітей, різних за віком (від 5 до 17 років), також проводять:

● «RoboUA» – лабораторії сучасних технологій;
● Студія розвитку для дітей RELEASE;
● Комп'ютерна школа «Hillel»;
● STEM-школа «INVENTOR»;
● Школа програмування «SmartRob»;
● Дім роботів «RoboHouse»;
● IT Step Academy;
● Академія Професій Майбутнього;
● «Robot School» – дитяча школа робототехніки;
● Generation Z (GenZer).

Індустрія IT у сучасному світі настільки різноманітна, що у ній кожен (за бажанням) знайде для себе щось цікаве. А дітям треба трішки у цьому допомогти – направити, щоб інтегрувати їхні захоплення у навчання IT. Звичайно, це не панацея від «зависання» у соцмережах, але хороший варіант.

Любов Базів. Київ