Цифрове майбутнє України: мрії та можливості українських студентів
Коли в столиці Фінляндії на сцену одного з потужних івентів виходить український студент, якого визнано найкращим цифровим талантом в Україні (по версії українського офісу корпорації Huawei), мимоволі відчуваєш гордість.
10 грудня у Гельсінкі, столиці Фінляндії, відбувся саміт талантів Huawei Talent Summit, де було присутні троє студентів з України. Саміт талантів став своєрідним завершенням минулорічної програми компанії Huawei, учасниками якої були українські студенти. Це той фініш і віншування, який давав можливість знайомитися одне з одним і відкривав нові можливості та сторінки для переможців. На захід приїхало понад 80 студентів, а також представників стартапів, неурядових організацій, консультаційних компаній та університетів зі всієї Європи для святкування досягнень за рік у програмах розвитку талантів від Huawei.
СПОЧАТКУ БУЛО “НАСІННЯ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО” ТА ОКРЕМІ ЗЕРНЯТКА З УКРАЇНИ
“Насіння для майбутнього” – так називається глобальна програма Huawei, яка діє чотири роки по всіх континентах, і в рамках якої компанія виділяє сотні мільйонів доларів для молоді – на стипендії, технологічні конкурси, конкурси інновацій, навчання навичкам. Хтось жартома називає це Великим шовковим шляхом для молоді. І в кожному жарті є тільки частка жарту, бо в різних місцях, у різний час підрозділи цього техногіганта проводять найрізноманітніші конкурси, єднаючи молодь. Там можуть змагатися суто технічні команди, які виборюють перемогу у, наприклад, вирішенні задач для мережевих чи хмарних технологій, це може бути фестиваль інновацій для тисяч коледжів.
У фінському офісі, де проводиться молодіжний івент (захід передбачав виступи керівників окремих регіонів компанії та яскравих спікерів із бізнес-середовища) підходжу до трьох наших студентів, запрошених для участі у саміті українським представництвом Huawei.
Знайомлюся з ними та розпитую, як проходила програма в Україні й чому їх обрали для участі.
- У програмі «Насіння для майбутнього», куди нас відібрав український офіс компанії, ми запропонували програму з переробки сміття для України, – розповів харків’янин Денис Курилов, студент Шанхайського університету Цзяо Тун. – Потім, після завершення саме української навчальної програми, наша команда продовжила працювати над цим проєктом у рамках іншого проєкту компанії “Технології для добробуту”. У нас були два проєкти, обидва пов’язані з сортуванням та переробкою сміття, які згодом ми об’єднали в один. Ми формували наше бачення, Хуавей надавав технічні рішення. Ми провели опитування в Україні, як люди ставляться до сортування сміття, й отримали статистику, що більшість людей не сортують – або через те, що немає “інфраструктури” сміттєвої, або через те, що не мають навичок. При цьому в Україні є приватні компанії, які працюють зі вторинною сировиною, закуповуючи відсортоване сміття, щоб використовувати на переробних потужностях. І третє – цьому не сприяє відсутність законодавства із зобов’язуючих та стимулюючих заходів. Наша команда за допомоги Хуавей створила цілий пул пропозицій. І цифрові рішення – мобільний додаток, який би показував інфраструктуру сміттєвих потужностей по місту, заповненість баків, час останнього відвантаження і наповненість баків, які можна побачити, скануючи QR-код.
Ну, наприклад, підходите ви до сміттєвого бака, зісканували QR-код. І коли приїдуть його забрати, то відповідно – йде оновлення в системі, що сміття вже забрали. Такий собі інтерактив “чим більше кнопочок” – умовно кажучи, чим більше даних можна натискати, тим цікавіше. Для простої людини йде статистика, скільки разів ти, правильно сортуючи, викинув сміття. Люди, які правильно сортують сміття, могли б отримувати купони на знижки, сміття можна було б продавати. Це ж гроші, які могли б отримати громади.
...Захід розпочався, і студентів запросили до зали. Лейтмотивами спікерів була думка: маємо готуватися до цифрового вибуху, спричиненого пандемією, а отже – розвивати світову екосистему цифрових талантів.
- У Білій книзі новацій, яку випустила компанія, і яка містить історію наших інновацій за останні 30 років та наші довгострокові зобов’язання щодо поваги, захисту й сприяння розвитку сфери інтелектуальної власності, є цікаві висновки. Згідно з Індексом цифрової економіки та суспільства (DESI), у 2021 році Фінляндія посіла перше місце за кадровим потенціалом із цифровими навичками серед усіх країн Європи, закріпивши позиції європейського цифрового лідера. Частка випускників інформаційно-комунікаційних напрямів у Фінляндії майже вдвічі перевищує середній показник у Європі та майже вдвічі більше компаній надають можливість ІКТ-навчання. Однак цього недостатньо, адже 59% компаній, котрі намагаються залучити до роботи ІКТ-спеціалістів, не можуть підібрати відповідні кадри, – розповів один з консультантів компанії Лука Марколін.
- Huawei готова співпрацювати з європейськими партнерами для розвитку найкращих цифрових талантів і подолання цифрового розриву, – прокоментував Кеннет Фредріксен (Kenneth Fredriksen), віцепрезидент Huawei у регіоні Центральної та Східної Європи і Скандинавських країн. – Компанія запустила в Європі чимало програм, зокрема, «Насіння для майбутнього» (Seeds for the Future), ІКТ-академії та Конкурс Huawei для європейських університетів, щоб створити екосистему для розвитку талантів спільно з освітньою спільнотою. Також Huawei зобов’язалася інвестувати 2,5 млн євро в стипендію програми «Насіння для майбутнього», яка надаватиметься талановитим студентам у Європі для покращення навичок у сфері ІКТ. Завдяки цим програмам Huawei має намір співпрацювати з найкращими університетами Європи для розширення можливостей і розкриття потенціалу наступного покоління європейських новаторів.
ЖІНОЧА ПАНЕЛЬ: ЩО СПОДОБАЛОСЯ УКРАЇНСЬКИМ СТУДЕНТКАМ
Наступною після спікерів, які говорили про брак цифрових талантів та статус цифрової освіти в Європі, була жіноча панель. І після неї я вирішила поговорити з українськими студентками.
- На мене справив враження виступ Єсіки Агілери, співзасновниці компанії, яка працює зі стартапами зі списку Forbes 30 Under 30, – розповіла Поліна Савченко, студентка Київського лінгвістичного університету. – Я почула, як бізнес-леді говорить про подолання цифрового розриву та побудову сталого майбутнього за допомоги малого та середнього бізнесу. На панелі обговорювали розвиток стартапів, підтримку ініціатив студентів. Це спроба дати натхнення молоді, тим, хто має ідеї, досвід. Такі виступи дають нам віру в те, що ми можемо реалізувати ідеї, що нам відкриті двері будь-яких компаній. Ми вдячні програмі “Насіння для майбутнього” та Huawei, що ми могли представити свою ідею та бодай частково її реалізувати.
Крім того, на цьому заході нас учили знімати стереотипи, що жінки менш компетентні у технологічних науках. Учили розвиватися. Орієнтуватися на знання. На відкриття, які вже зроблені з аналізом наших майбутніх потреб. Учили не боятися озвучувати ідеї, бо компанії готові нас бачити і хочуть розвивати ідеї.
Крім того, мені сподобався виступ Дори Палфі, співзасновниці та генеральної директорки компанії imagiLabs, яка вчила знімати гендерні стереотипи та обмеження, бо ця галузь уже має неймовірно успішних представниць та лідерок галузі.
Відомо, що компанія запустила серію ініціатив із просування гендерної рівності та збільшення кількості жінок, які беруть участь у створенні цифрового майбутнього, а також розпочала серію заходів «Жінки у технологіях» по всій Європі, аби допомогти жінкам бути почутими в технологічному секторі.
«ВІСІМ НАСІНИН ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО» ТА СТАЛИЙ РОЗВИТОК
Учасниками останньої панелі були вісім студентів з різних європейських країн, визнані національними офісами Huawei кращими. Коли в столиці Фінляндії на сцену одного з потужних івентів виходить український студент, якого визнано одним з найкращих учасників програми Насіння для майбутнього в Україні – а ним визнано Дениса Курилова, який у свої двадцять два роки спілкується п'ятьма мовами, включно з китайською – то мимоволі відчуваєш гордість.
Вони вийшли на сцену, аби поділитися думками, як дослідження вплинули на їхні погляди щодо сталості виробництва та що технології можуть зробити для майбутнього.
- Завжди вважалося, що суспільні науки та технічні дисципліни – непоєднувані речі. Але і мене, і наших колег вчать розуміти, що будь-яка смілива ідея може бути імплементована, – сказав Денис Курилов. – Більше того, я побачив, що це дуже реальна річ – єдність технологій та відповідей на найгостріші соціальні проблеми. Я побачив, наскільки розумно може бути влаштований глобальний світ, якщо володіти технологіями. Під час однієї з розмов я почув, що, наприклад, є пристрій, який кріпиться на інвалідні візочки, і допомагає людям з обмеженими можливостями пересуватися по сходах набагато простіше. Також говорилося, що якщо закуповувати цей пристрій на усі візочки, здається, в Європі, то треба буде витратити 400 млн євро, але якщо буде присутня можливість "шерінгу", то ця сумма зменшується в 10 разів.
Виступ студентів я слухала з Діаною Лукавецькою, студенткою інституту Гетьмана.
- Ця панель справила на мене найбільше враження, – розповіла Діана. – Роздуми про сталий розвиток – найкращі: як поєднувати неймовірний сплеск технічного розвитку із тим, щоб не зашкодити природі. Як використовувати технології, кошти, можливості та ідеї, щоб врятувати планету.
Я відчула цю відповідальність ще в проєктах “Насіння для майбутнього”. Наш називався Tech for Good (технології для добробуту) і дав можливість побачити, як ми багато можемо. Створений нами проєкт давав можливість стежити за переробкою сміття.
Технології для добра чи суспільного блага – не просто гасло, це план дій, дієва ідеологія. Також із того, що прозвучало, мені сподобалася ідея дівчини в хіджабі, яка казала, що вони хотіли би започаткувати проєкт: як допомогти старшим людям започаткувати тотальну та просту школу цифрової грамотності. Ця ідея виникла в аеропорту, коли вона побачила, як за допомогою цифрових сертифікатів подорожують молоді люди, і як світ стає закритим для старших людей. Ідея цифрової рівності стала мені близькою. А ще мені сподобалася ідея іншої студентки: як рятувати собак на автобанах. Як огорожі біля автобанів зробити “розумними” настільки, що вони стежитимуть і даватимуть сигнал, щоб собаки не перебігали дорогу.
У хлопця з Німеччини напрямок – астронавтика. Він працює над дизайном літальних апаратів, який створює за допомоги штучного інтелекту. Одна з таких моделей має скелет птаха.
ПОСТСКРИПТУМ
Вважається, що в Китаї багато науки та дисципліни, але бракує творчої свободи й активності. Не можу знати це точно, але участь у молодіжному форумі талантів дала картинку, як техногігант стимулює творчу активність молоді по всьому світу. Тут не лише вислуховують мрії, а й працюють, щоб мрія набула обрисів завершеного проєкту бодай на папері чи принтері 3D.
Уже під час форуму були оголошені умови для нових програм студентів. Компанія працює над обладнанням для 5G, але водночас думає, як зменшити цифровий розрив та озброїти доступом і навичками стареньких з далеких сіл. Зрештою, якщо все вдасться, то нас чекає дуже розумний світ. Світ, у якому ідеально посортоване сміття використовуватиметься знову, старші люди будуть легко оперувати мобільними додатками, де собак утримуватимуть від вибігання на автобан розумні огорожі, літальні апарати матимуть форму птаха, соціальні видатки будуть скорочуватися технологічними зв’язками, а в глобальному світі всі розумітимуть свою пов’язаність.
Олена Мігачова, Київ–Гельсінкі
Фото автора
