Цифровізація як ключовий тренд євроінтеграції української митниці

Цифрова ера неухильно і докорінно трансформує світ та Україну. Влада нашої держави постійно акцентує увагу на необхідності якнайшвидшої цифровізації всіх сфер життя, всіх державних установ. І насамперед такого важливого державного органу, як митниця.

Інтеграція України у митний простір ЄС передбачає як гармонізацію нашого митного законодавства, так і наближення митних практик до європейських стандартів. І саме впровадження ІТ-інструментів у роботу Держмитслужби дає можливість успішно реалізувати ці нерозривно пов’язані між собою процеси. Модерні закони і модерні процедури потребують і модерного електронного інструментарію.

Спрощення відносин між митницею та суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, про яке говорив Глава української держави, сприяє мінімізації людського чинника. Відповідно – зменшенню корупції, спрощенню та прискоренню процесів митного контролю та обліку, а також підвищує рівень довіри ЄС до митних служб України.

Тільки сучасні ІТ-рішення дають змогу здійснювати обмін великими масивами складно структурованої інформації, який лежить в основі митної системи ЄС. Один із останніх прикладів – набрання чинності наказу Мінфіну № 355 від 29.06.23 р., яке стало сигналом до наступного кроку практичної імплементації європейських митних спрощень.

Які основні ІТ-досягнення української митниці за 2022–2023 роки?

1. Побудова нового мобільного резервного центру обробки даних (ЦОД). Центр розгорнуто та підготовлено до запуску в промислову експлуатацію, що свідчить про посилення спроможностей Держмитслужби до ефективної роботи в сучасному інформаційному середовищі та до умов функціонування під час широкомасштабної війни.

2. Минулого року Держмитслужба приєдналась до так званого митного безвізу з країнами Європи та розпочала роботу в Новій комп'ютеризованій транзитній системі (NCTS). Нині транзитне перевезення товарів здійснюється в рамках однієї транзитної процедури: від митниці відправлення в одній країні – до митниці призначення в іншій країні, за однією транзитною декларацією, під забезпеченням однією гарантією (така гарантія діє на території всіх країн, якими переміщуються товари). Це зменшує вартість митних процедур та час, необхідний для їх проходження, – а отже, створює умови для зменшення черг на кордоні, що означає більш швидкий потік товарів. Сьогодні українська митниця на цьому напрямі вже не тільки наздоганяє європейських колег, а рухається разом із ними до переходу на нову, 5-ту, версію NCTS. Вона передбачає суттєві зміни та оптимізацію процесів і буде запущена синхронно всіма учасниками Конвенції про процедуру спільного транзиту з грудня 2023.

3. Сьогодні українські компанії, які доводять високу надійність та якість свого бізнесу, активно отримують статуси Авторизованих економічних операторів (АЕО). А отже, – довіру митниці та цілу низку важливих митних переваг і спрощень. Це забезпечує участь українських АЕО у формуванні безпечних ланцюгів постачання товарів. Програми АЕО вже реалізовано у 78 країнах світу, ще 5 країн перебувають в активній стадії впровадження. Саме тому Держмитслужба розпочала процес створення Системи для роботи з рішеннями митних органів (CDS.UA), яка допоможе уніфікувати та автоматизувати основні процеси щодо надання митними органами суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності відповідних дозволів та авторизацій.

За приклад було взято європейську ІТ-систему «Customs Decision System» (CDS). Представники бізнесу зможуть подавати заяви на ухвалення рішень митними органами в електронному вигляді та бачити в режимі онлайн, як відбувається приймання та розгляд їхніх заяв.

4. Нещодавно зроблено ще один крок до митних стандартів ЄС – підприємства, які отримали авторизацію на застосування спрощення «процедури випуску за місцезнаходженням», можуть здійснювати частину митних формальностей самостійно. Реалізація такого європейського підходу до ведення митної справи можлива завдяки доопрацюванню Автоматизованої системи митного оформлення (АСМО) Держмитслужби.

5. Також Держмитслужба запровадила нову, повністю електронну, систему управління гарантіями (GMS), в межах якої гаранти зможуть передавати всі види гарантій в електронному вигляді, а також у безпаперовій формі вносити зміни та відкликати їх.

6. Митниця запустила телеграм-бот, який допомагає отримувати сповіщення про статус поданих митних декларацій (прийняття до оформлення, відмова в прийнятті, оформлення, відмова в митному оформленні, перетин кордону) та запитувати інформацію про залишок коштів на Єдиному казначейському рахунку. Але слід наголосити, що жодна конфіденційна інформація не може бути передана через цей бот.

7. Податкова та митниця надали одна одній доступ до своїх інформаційних баз, що дає змогу оперативно виявляти та блокувати порушення законодавства платниками податків, що завозять товар на митну територію України й потім його реалізують. Ідеться про завищення цін під час реалізації, часто-густо – у багато разів.

Загалом портфель проєктів митниці на 2022–2023 роки містить: 

● створення нової Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів (ЄАІС) та автоматизованої системи митного оформлення, центральний компонент (АСМО «Центр»);

● розвиток відомчої комунікаційної мережі Держмитслужби;

● закупівля активного мережевого обладнання для комп'ютерних мереж митних органів та їхніх підрозділів;

● створення автоматизованої системи митного оформлення міжнародних поштових та експрес-відправлень;

● створення умов для забезпечення інформаційної безпеки та кіберзахисту.

А на 2024–2026 рр. Держмитслужба розробила багаторічний стратегічний план митниці (multi-annual strategic plan for customs, MASP-C). Це комплексний огляд та засіб звітування про ключові ініціативи у сфері е-Митниці. До документа додані інформація про ІТ-стратегію, комплексна документація про проєкти та детальний графік їх впровадження. Іншими словами, MASP-C виконує подвійну функцію: встановлює рамки для розвитку електронних митних систем та функціонує як динамічний план впровадження систем, необхідних для успішної євроінтеграції в митній сфері.

Цифровізація української митниці – ключовий тренд її євроінтеграції, що проводиться в екстремальних умовах широкомасштабної війни. Але в керівництві Держмитслужби, Мінфіну, Кабміну України, у наших міжнародних партнерів (хочу відзначити програму EU4PFM) є чітке усвідомлення необхідності реалізувати ІТ-реформу Держмитслужби якомога швидше і якісніше.

Лише так буде створена міцна основа для спрощення і прискорення митних процедур, розвитку торговельних відносин з об'єднаним ринком ЄС, наближення і подальшої економічної інтеграції України до Євросоюзу, що первісно задумувався і був реалізований як насамперед митний союз.

Олег Ніколайчук, заступник голови Державної митної служби України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства