Бундестаг із другої спроби "захистив" Nord Stream 2
Таке рішення було прийнято в середу ввечері.
"Із 631 депутата, які взяли участь у голосуванні, "за" проголосували 358, "проти" - 212, утрималися 61", - оголосив головуючий Томас Опперманн після голосування в другому читанні.
Голосування проводилися поіменно картками.
Дебати щодо питання були відкриті лише після того, як законодавці проголосували. Після їх завершення провели голосування у третьому читанні по фракціях, яке підтвердило попередній результат — із 6 фракцій “проти” були дві опозиційні.
У ході дебатів представники правлячих партій – ХДС/ХСС і СДПН (Петер Блезер, Матіас Хайдер і Тімон Греммельс) наполягали на тому, що від газопроводу Nord Stream 2 виграє не лише Німеччина, але й вся Європа, не лише підприємці, але й споживачі, що це – "виключно економічний міжнародний проєкт", у якому беруть участь 5 країн і який є дуже позитивним для енергетичної безпеки ЄС, а також на тому, що європейське законодавство, яке стало компромісом, буде імплементоване в німецьке "один в один", а не так, "як дехто це інтерпретує", і взагалі, все буде дуже транспарентно.
Блезер, який є заступником голови міжпарламентської групи дружби з Україною, у кінці промови звернувся до "українських друзів": "Ми розуміємо занепокоєння України щодо її енергетичної безпеки у зв’язку з обхідними газопроводами та сподіваємося, що тристоронні переговори завершаться успіхом".
Греммельс у свою чергу заявив, що Берлін уважно ставиться до занепокоєння східноєвропейських партнерів, і додав, що "США не вдасться внести розкол у ЄС".
Представник фракції Зелених Юлія Ферлінден звинуватила уряд ФРН у тому, що він намагається схитрувати та "погратися" з датами, які прописані в європейській газовій директиві, аби "відкрити Nord Stream 2 двері та вікна винятками у наданні дозволів". "Це – скандал", - заявила Ферлінден, додавши, що "уряд розгортає для проєкту червону килимову доріжку".
Її колега по фракції Олівер Крішер єдиний вступився за Україну. "Те, що робить правляча коаліція, є абсолютно неприйнятним… Це порушення всіх домовленостей та обіцянок нашим східноєвропейським партнерам, особливо Україні", - заявив парламентарій і нагадав, що глава уряду України написав листа президенту Бундестагу Вольфгангу Шойбле, в якому висловив нерозуміння тим, що за закон приймає німецький Бундестаг, і дорікнув, що цей факт не відігравав у дебатах жодної ролі.
Представник фракції "Альтернативи для Німеччини", яка фактично зірвала голосування минулого тижня, Штеффен Котре виступив проти законопроєкту, але з тих міркувань, що він, мовляв, перешкоджає газогону, що виконання європейської директиви зробить газ дорожчим, що це законодавство відкриває можливості США запровадити санкції.
Представник Вільної демократичної партії Мартін Нойман, який тільки напередодні зустрічався з виконавчим директором НАК "Нафтогаз України" Юрієм Вітренком, закликав до єдиної європейської політики та до того, щоб Німеччина зайнялася цим під час головування у ЄС наступного року.
Як повідомлялося, раніше німецька правляча коаліція ХДС/ХСС і СДПН розробила законопроєкт, який фактично звільняє газопровід "Північний потік-2" від обмежень, передбачених оновленою газовою директивою ЄС.
Рада ЄС 15 квітня 2019 року затвердила зміни до газової директиви ЄС про поширення європейських норм на газопроводи, що йдуть до Євросоюзу з третіх країн. Зміни передбачають заборону на те, щоб транспортуванням газу займалася та сама компанія, яка видобуває і продає його. Nord Stream 2 AG цій вимозі не відповідає.
Газопровід Nord Stream 2 будує російський "Газпром" спільно з європейськими компаніями Engie, Uniper, OMV, Shell і Wintershall. Проєкт планувалося завершити до кінця 2019 року.
Україна виступає проти будівництва Nord Stream 2. Крім того, противниками Nord Stream 2 є США, Польща і країни Балтії. Президент США Дональд Трамп погрожував заблокувати проєкт шляхом запровадження санкцій.
