Як правильно подати заяву до ЄСПЛ, щоб її не відхилили – роз’яснення експерта
Про це під час круглого столу в Укрінформі повідомив юрист Секретаріату Європейського суду з прав людини Дмитро Третьяков.
“Якщо я не помиляюся, близько 15-16 відсотків усіх поданих заяв, вони відхиляються за правилом 47, тобто, щодо невідповідності (вимогам щодо змісту та оформлення індивідуальної заяви до Європейського суду — ред.). Це не кінець світу, якщо заяву не прийняли, то можна звернутися з цього питання ще раз”, - поінформував юрист Секретаріату ЄСПЛ.
За його словами, якщо людина подала заяву, і вона не була прийнята, то особа може знову виконати всі вимоги і звернутися. "Але тоді може постати питання, чи дотрималася ця людина 6-місячного терміну (подання заяви до ЄСПЛ — ред.). Зазначу, що раніше був прийнятий протокол № 15, і тепер цей термін (подачі заяви — ред.) буде скоро вже (з 1 лютого 2022 року — ред.) визначений у 4 місяці”, - поінформував Третьяков.
Також він розповів про низку особливостей подачі заяви до ЄСПЛ, зокрема, щодо оформлення і змісту.
Він поінформував, що потрібно вказати при подачі такої заяви ПІБ, бо анонімні заяви у ЄСПЛ не розглядаються — це одна з причин для відхилення заяви. Зокрема, людина може звернулися до ЄСПЛ з проханням не афішувати її персональні дані, “але ми маємо знати особу (заявника — ред.)”.
Потрібно також, за його словами, вказувати, громадянство якої країни має заявник. Як уточнив Третьяков, на другій же сторінці заяви не можна залишати порожнє місце — тут обов'язково треба зазначити країну.
Щодо представників заявника, які не є юристами, то, наприклад, якщо це родичі — зокрема, звертаються батьки дитини, то батьки мають у заяві зазначати себе як представника, а дитину, від імені якої вони скаржаться, все ж таки заявником.
Водночас він зазначив, що якщо у матеріалах заяви до ЄСПЛ на довіреності юриста немає підпису фізичної особи — заявника, або директора організації (або особи, яка уповноважена діяти від імені організації), то цей юрист, наприклад, не буде вважатися таким, що представляє людину чи юридичну особу. “Довіреність теж має бути підписана, бо якщо вона не підписана, то людина, чи юридична особа, вважається такою, що не представлена”, - поінформував він.
У формулярі заяви, відведеному для описання фактів, потрібно розмістити усі факти саме на 3 сторінках, навіть якщо “факти дуже довгі”.
Саме у цьому місці потрібно зробити хоча б дуже стислий перелік усіх фактичних обставин подій, на які скаржаться у ЄСПЛ, а потім вже можна розписати окремо (ще іншу інформацію — ред.) на додаткових листках, це дозволяється.
“Якщо (у місці для описання фактів у формулярі заяви — ред.) написано “далі дивися додаткові сторінки” - це є підставою для того, щоб не прийняти таку заяву”, - повідомив юрист.
За його словами, важливо правильно зазначити також у заяві статтю Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на порушення якої скаржиться заявник, при чому це пояснення має бути індивідуальним.
Також людина має вказати у заяві інформацію, до яких органів щодо зазначеного питання вона зверталася, чи пояснення, чому не зверталася.
“Зокрема, важливою є інформація про розгляд (цього питання — ред.) у інших міжнародних органах, бо якщо така ж скарга була подана на інший міжнародний орган для розгляду, то ми (цю заяву — ред.) не розглядаємо. Ми не хочемо дублювання міжнародних юрисдикцій у розгляді таких питань”, - зазначив Третьяков.
Організаторами круглого столу стали Комітет НААУ з наближення системи адвокатури України до європейських правових стандартів і Українське національне інформаційне агентство "Укрінформ".
Як повідомлялося, Третьяков у коментарі Укрінформу повідомив, що Україна посідає одну з лідерських позицій за кількістю подачі скарг проти держави до Європейського суду з прав людини, проте лише 10% із них визнавалися прийнятними на стадії попереднього розгляду, а 90% – відхилялися.
