2021-2030. Чоловіки й жінки чи 71 вид статі?

Хліб у вітчизняних футурологів ми відбирати не збираємося. Наш погляд на прийдешнє – інший. Бо всі, без винятку, наші подальші ф’ючерсні дослідження стосуватимуться, в першу чергу, сьогодення. Свого часу французький промисловець і філософ Гастон Бергер (Gaston Berger; 1896-1960) чітко зазначив:

- Мета зазирнути у майбутнє – то спроба вирішити проблеми сьогодення.

Це схоже на правду. Образно кажучи, людство не перше тисячоліття подорожує в майбутнє, бо шукає натхнення до рішень, які слід прийняті сьогодні. І – прийняти негайно… Тому в даному випадку аргументи важливіші за висновки. Людству не потрібні високочолі футурологи, здатні лише передбачити, що відбудеться за десять років, якщо їхні блискучі прогнози не супроводжуються аргументами, чому саме так станеться і чому станеться саме це.

У нас катма часу чекати десять років, щоб пересвідчитися, чи справдяться прогнози. Важливо інше: деякі аргументи нам треба дати якомога швидше, бо ще можна встигнути використовувати їх для певного моніторингу сьогодення, аби переконатися – чи реальність насправді рухається прогнозованим шляхом.

Починаючи від нових додатків для смартфонів, що й так, здавалося, роблять вже все на світі, й закінчуючи автомобілями без керма та моторошними людиноподібними роботами, у науці й техніці за останнє десятиліття сталися визначні технологічні прориви. Разом із тим, який захопливий прогрес на нас чекає протягом наступних десяти років? Ми спеціально зібрали думки найкращих футурологів світу. Читайте їхні, подеколи, тривожні прогнози щодо того, яким буде наступне десятиліття. До нашої радості, ще маємо час дещо змінити.

І – останнє. Завдання футуролога полягає не в тому, щоб розповідати людям, що вони повинні робити, а в тому, що вони могли б встигнути зробити.

1. ТРАДИЦІЙНА МОДЕЛЬ ДЕРЖАВИ ЗВІЛЬНИТЬ МІСЦЕ ДЛЯ ПОРЯДКУ, ЗАСНОВАНОГО НА ІНТЕРЕСАХ ЛЮДИНИ

Генеральний директор і президент (2014-2016) Світового товариства майбутнього (World Future Society), футуролог, доктор Емі Залман (Amy Zalman; 1968), ад’юнкт-професор Університету Джорджтауна (Georgetown University), Вашингтон, округ Колумбія:

- Тепер у розпорядженні дослідників є дедалі розумніші інструменти, здатні зазирнути у наш мозок і тіло, щоб зрозуміти ставлення та поведінку конкретної людини. Кілька років тому вчені з Гарвардського університету (Кембрідж, штат Массачусетс) довели: лідери трохи менше схильні до стресів, аніж не-лідери. Гаразд, не більше, ніж не-лідери... В ізраїльському університеті імені Бен-Гуріона (Ben-Gurion University) інше дослідження – суддів – засвідчило: більш суворі рішення оголошувалися перед обідом. Коли більше відчувався голод.

Переконана, широке використання подібного роду знань справлятиме враження на оточення. Йдеться про те, що більш точне розуміння того, як ми, люди, влаштовані: кому й чому довіряємо, із ким співпрацюємо, на яких прикладах вчимося, із ким та чим боремось і кого чи що ненавидимо – перетвориться на новітній інструмент. Користуючись таким, провідники державної політики та й рядові громадяни зможуть домогтися кращого управління та інтенсивного руху до більш світлого майбутнього.

Тим часом виникає слушне запитання: а що діятиметься з національним форматом держав? За останні роки сформувався публічний дискурс, мовляв, у майбутньому держави перетворяться на розмиті глобалістами каші. Поки ми переливаємо з пустого в порожнє, світова система динамічно розвивається та експериментує з новими формами державотворення.

Принаймні я склала список із шести нових моделей державного управління. Деякі з них можуть стати міжнародними трендами, одна – суто організаційна модель, але решта – інновації в управлінні. Вони не є утопіями, а навпаки, пропонуватимуть нові види соціальних обіцянок та нові форми людського прагнення до незалежності, свободи та миру. Кожна з шести нових моделей державного управління матиме чотири важливі риси: наголос на новітні технології, мережеві форми організації, багаторівневість управління та розподілений чи делегований авторитет.

(За браком місця розглянемо лише так зване “Мережеве управління”, “Networked governance”. – О.Р.). Не перше десятиріччя в Інтернеті соціальні мережі взаємопов’язують окремих індивідів та офіційні установи. Учасники цифрових комунікацій з’єднуються між собою як вузли, через які течуть інформація, думки, знання, створюючи в підсумку колективну розумну систему. Хоча окремі вузли є потужнішими або ширше за спектром підключеними до Інтернету, ніж інші, – в цілому система залишається внутрішньо децентралізованою.

Свого часу розробники веб-Павутини та цифрових технологій стали одними з перших, хто глибоко замислився про мережі як новаторський організаційний принцип кінця ХХ століття. З огляду на те, що ця технологія вперше дозволила людям стати частинами взаємопов'язаних, але розрізнених соціальних мереж. У військовій та міжнародній справах такі теоретики, як американські аналітики корпорації “RAND” (“Research Аnd Development”) Джон Аркілла (John Arquilla) та Девід Ронфельдт (David Ronfeldt), невдовзі попередили уряд США та Пентагон: як рухи соціальних протестів, так і незаконні бандгрупи, такі як наркокартелі та терористичні угрупування, почнуть використовувати можливості Мереж на власну користь. Це змусило їх висунути контрпропозицію: “Щоб боротися з Інтернетом, потрібна власна Мережа”, що має чітко прописані обов'язки офіційних урядових та військових установ, як доцільніше розвивати соціальні мережі. 

Ідея того, що в найближчу декаду років мережі зможуть виконувати урядову роботу, відтоді здобула чимало прихильників. Зокрема, у книжці “Новий світовий порядок” (“A New World Order”) видатний американський правник та аналітик Енн-Марі Слотер (Anne-Marie Slaughter; 1958) просить готуватися до того, що “сам державний суверенітет може бути децентралізований (disaggregated) та переданий у компетенцію конкретних державних установ, як-то: суди, регуляторні органи, законодавчі інституції, законодавчі комітети”. Окрім інших переваг, це може означати, що держави, які ми зазвичай вважаємо відсталими або тими, що лише “розвиваються”, зможуть перестрибнути через кілька сходинок соціального розвитку та досягти рівня сучасних зразкових держав.

Як результат, освіта в галузі використання природних ресурсів, розподіл товарів, юридична експертиза зможуть оминати корумповану бюрократію, витиснену з вищих владних коридорів на місцевий рівень. Енн-Марі Слотер стверджує, що у недалекому майбутньому традиційна для світу модель держави, заснованої на інтересах держави, звільнить місце для “порядку, заснованого на інтересах людини” (“people-based order”) і базуватиметься на загальній відкритості – уряду, суспільства та міжнародної системи права.

2. МАРС МОЖЕ СТАТИ МІСЦЕМ ВІДПОЧИНКУ

Директор Планетарію Хайдена в Центрі Фредеріка П.Роуза (Frederick P.Rose Center For Earth And Space) в Нью-Йорку, астрофізик і письменник Ніл Деграсс Тайсон (Neil deGrasse Tyson; 1960), автор бестселера “На службі війни: таємний союз астрофізики та армії” (“Accessory Тo War: The Unspoken Alliance Between Astrophysics Аnd Тhe Military”; 2018):

- Якщо людству закортить створити поселення на іншій планеті, виникне проблема. За давніх часів, коли поселенці висаджувались на Terra Incognita, вони могли дихати, бо вже існувало повітря. Вони могли ремонтувати власні вітрильники, бо мали деревину з місцевих лісів. На деревах росли фрукти, гуляла дичина, що ставало їжею. Отже, існувало базове забезпечення життя. Але це не стосується нового покоління поселенців – астронавтів.

Нема можливості дихати на Марсі, тому на Червоній планеті спочатку потрібно засіяти ґрунт, аби утворився кисень – тобто потрібно оземлити Марс. Це не утопія, а реальний шлях до майбутньої колонізації інших планет. Ось про який рівень геоінженерії сьогодні має йтися. Коли людство навчиться оземлювати планети, з’явиться сенс поговорити про астропереселенців. Поки цього не сталося, ми житимемо у замкненому просторі, що імітуватиме Землю. Зверніть увагу, Антарктида помірніша і вологіша за Марс, але не видно, щоб забудовники наввипередки споруджували там житлові комплекси.

До 2050 року Марс може стати місцем відпочинку. Натомість щоб летіти на Ямайку чи Мальдіви, люди витрачатимуть чималі гроші, щоб провітритись у космосі. Принаймні я б це зробив! Але мовиться про бізнес-модель, ще не створену. Відсутня інфраструктура. Нема можливості продукувати на місці їжу чи паливо. А логістика? Як астротуристам по закінченні двотижневих вакацій індивідуально повернутися на батьківщину Земля?

Якби людство хотіло, якби мало мотивацію, воно могло б перетворити – принаймні, близьку Сонячну систему – на свій задвірок. Це украй важко. Колись Ілон Маск (Elon Musk) мовив знамениті слова: “Як заробити невеличкі статки на космосі? Почніть з великих грошей на Землі”. Якби ми керувалися цим принципом, уже б мали доступ до фактично необмежених ресурсів. Астероїди багаті рідкісними елементами Землі. Вони – фундаментальний матеріал для будівництва сучасної цивілізації: золото, срібло, платина, іридій, кадмій, осмій. Бери – не хочу… Далі. Комети мають необмежені запаси води. Перший у світі трильйонер буде тим кмітливцем, котрий навчиться використовувати космічні ресурси. Уявіть, що виникла можливість розподілити ресурси по цілому світу, але розподіляти туди, де вони найбільше потрібні? Приблизно третина військових конфліктів базується на обмеженому доступі до ресурсів. Якби до 2050 року ми отримали глобальний доступ до космічних ресурсів, зникла б сама потреба у війнах.

Це все свідчить про зростаючу важливість космосу, особливо – для світової торгівлі. Майбутня вартість космічних активів вимірюватиметься не за кількістю апаратного парку, що обертається навколо Землі, а за обсягом торгівлі, яку обслуговуватиме той парк супутників. Подумайте про додаток “Uber”. Його бізнес-модель заснована на існуванні супутників GPS (Global Positioning System; Система глобального позиціонування. – О.Р.). Або “Tinder” (додаток для знайомств. – О.Р.). Хочете побачитись із кимось? Ви покладаєтесь на GPS. Супутники вже сиплють із космосу в людські кишені сотні мільярдів доларів. Це дивовижна сила астроторгівлі; ось що майбутні уряди планети Земля називатимуть політикою “м’якої сили” (“soft power”). Отже, до 2050 р., передбачаю я, космос перетвориться на найгарячішу зону торгових суперечок.

3. У НАС БУДЕ БЕЗСМЕРТНЕ ТІЛО ВЕНЕРИ, ШВИДКІСТЬ МЕРКУРІЯ, СИЛА РОЗУМУ ЗЕВСА

Професор теоретичної фізики “City University” (Нью-Йорк), автор бестселера “Розум майбутнього. Науковий квест, як зрозуміти, вдосконалити та розширити розум” (“The Future Of The Mind. The Scientific Quest To Understand, Enhance, And Empower The Mind”; 2014), доктор Мітіо Каку (賀来 道雄; 1947):

- У найближчі три десятки років ми побачимо поступовий перехід від Інтернету до “мозкової Мережі” (brain-net), де думки, емоції, почуття та спогади миттєво поширюватимуться по цілій планеті. Нині вчені навчилися підключати мозок до комп’ютера і декодувати деякі людські спогади та думки (йдеться про одну з компаній Ілона Маска – “Neuralink”, що п’ятий рік працює над створенням інтерфейсу мозок-комп’ютер. – О.Р.). На поверхню мозку імплантується чіп розмірами 4х4 мм і дуже тонкими нитками з’єднується з нейронами. 96 ниток мають 3072 електроди, що вловлюють електричні сигнали, які виникають у нейронах. Так створюється штучний канал для передачі інформації в обидва боки. Система в 1000 разів перевершує за можливостями кращий нейрокомп’ютерний інтерфейс, що нині використовуються для лікування хвороби Паркінсона.

Зрештою, це може революціонізувати не лише спілкування, а й індустрію розваг. Фільми майбутнього відтворюватимуть емоції та почуття, а не лише зображення на екрані. Уявляєте, як у соціальних мережах збожеволіють підлітки від можливості надсилати одне одному власні почуття та емоційні потрясіння з випускного балу, першого побачення, а не лише розміщувати світлини. У горизонті десяти років історики та літератори не просто нотуватимуть події цифровим способом, а й за емоційною партитурою. Наші онуки дивуватимуться: “Діду, що таке клавіатура?” Ми увійдемо в епоху “мозкової Мережі”. Можливо, навіть напруга між людьми зменшиться, коли людство почне відчувати й особисто переживати біль інших. 

Навіть у найближчу декаду років медицина розвиватиметься у геометричній прогресії. Ми вже навчилися лікувати деякі форми раку й відтепер боремося з колись смертельним недугом, як зі звичайною застудою. Невдовзі ми взагалі раку не страхатимемося. Допоможуть технології. Розумні унітази виконуватимуть різні біопсії – деякі з них уже доступні! – задля раннього виявлення ракових клітин, хворих генів та шкідливих ферментів. Людство навчиться ловити пухлину за роки або навіть десятиліття до того, як вона задавниться, коли то лишень буде невеличка колонія із кількох сотень уражених клітин. Асистенти від ШІ (штучний інтелект) автоматично вимірюють нашу біометрію. Дані уже вміє надсилати IPhone. У майбутньому одяг виявлятиме перші ознаки серцевого нападу і спонукатиме власника звернутися по лікування.

Такі новації, природно, призведуть до подовження людського життя. Не певен, що ми станемо безсмертними до 2050 року, але людство закладе підвалини безсмертя. Поступово будуть відкриті гени, відповідальні за процес старіння, а геронтологи зрозуміють, як вчасно відновлювати біологічну шкоду, завдану людським тілам упродовж життя. Отже, медицина майбутнього просунеться настільки, що наблизить людство до біологічної досконалості. Ми станемо богами. У нас буде безсмертне тіло Венери, швидкість Меркурія, сила розуму Зевса.

Але яка користь від довголіття без вічної молодості? Ось тут і випливе ідея магазину людського тіла (у бутіку театрального реквізиту “Kamenya Omote” токійця Сукея Окавари за 98 тисяч ієн, або $946 уже можна придбати гіперреалістичне людське обличчя, яке моделює риси незнайомця у трьох вимірах і друкується на 3D-принтері. – О.Р.). На відповідних фермах ми просто вирощуватимемо зношені органи, які слід замінити чи зробити їм ТО, технічне обслуговування. Адже людство уже навчилося використовувати людські клітини для вирощування шкіри, хряща, носа, вуха, клапанів серця, сечового міхура... У майбутньому? Ми виростимо печінку, нирки, можливо, підшлункову залозу. До 2050 року з’являться технології редуплікації більшості життєво важливих органів людського тіла. Це все неухильно наближається. Щоб уявити майбутнє, багато фантазії мати не потрібно.

4. 3D-ПРИНТЕРИ ПОЧНУТЬ ДРУКУВАТИ ЛЮДСЬКІ ОРГАНИ

Винахідник, піонер комп’ютерної техніки, директор з інжинірингу компанії “Google”, футуролог, доктор Рей Курцвайл (Raymond Kurzweil; 1948). Детальніше – можна дізнатися тут: 

- До 2025 року 3D-принтери почнуть друкувати одяг за низькою вартістю (low cost). Щосезону з’являтиметься купа безкоштовних моделей з відкритим кодом доступу, але за шалені гроші вибагливі споживачі однаково купуватимуть таку послугу, як завантаження файлів одягу від модних кутюр’є. Усе діятиметься так само, як сьогодні з інтернет-скачуванням потрібних е-книжок, музики та кінофільмів, попри наявність на безлічі сайтів безкоштовно доступного асортименту.

3D-принтери почнуть друкувати людські органи з використанням модифікованих стовбурових клітин із власною ДНК пацієнта. Постачання органів у належній кількості для подальшої трансплантації пацієнтам – як проблема, взагалі, зникне. За допомогою перепрограмованих стовбурових клітин людство відновлюватиме пошкоджені органи: наприклад серце, знівечене внаслідок інфаркту. Далі гігантські 3D-принтери надрукують у стилі конструкторів Lego недорогі модулі-переходи, щоб для зручності землян об’єднати житлові будинки та офісні центри.

Ми проводитимемо чимало часу у віртуальній та доповненій реальностях, що дозволить людям відвідувати одне одного, навіть якщо ви знаходитиметеся за сотні чи тисячі кілометрів. Ми навіть зможемо торкатися одне одного.

Настане ера безсмертя. За посередництва електронних асистентів (на кшталт Google, Siri й Cortana) людство навчиться створювати аватари давно померлих людей. Для цього потрібно буде лише зібрати і належним чином сформувати всю інформацію, яку по собі вони залишили: електронні листи, SMS-ки, інші е-документи, світлини, відео, аудіозаписи, – а потім зробити відповідні інтерв’ю з людьми, які пам’ятають тих покійників, яких повертатимуть до нас. Нові аватари будуть привабливими, попервах – не зовсім реалістичними. Так триватиме до середини 2030-х років, коли нарешті з’явиться технологія “реплікантування” у “дивовижній долині”, що збиватиме з пантелику.

*   *   *

Якщо ж пробігтися по роках найближчої декади, то, з точки зору Рея Курцвайла, ми спостерігатимемо таку динаміку…

2022 рік

У побуті роботи стануть настільки ж звичними, як свійські тварини. Уряди розвинених країн почнуть приймати закони, аби врегулювати взаємовідносини між людьми і біонічними створіннями (кіборгами). На кілька років раніше це станеться з віртуальними персонажами, спілкуванню з якими молодь приділятиме більше часу, ніж розмовам із живими людьми.

2024 рік

Системи автопілота й допомоги водіям поширяться на легковий, вантажний і громадський транспорт. Низка розвинених країн заборонять людям керувати авто без електронного асистента водія. У період з 2021 по 2025 роки з'являться компактні персональні літальні апарати.

2025 рік

Кишенькові гаджети почнуть витісняти імпланти. За допомогою нано-роботів, інших технологій, яким поки навіть назви немає, людство ефективно боротиметься з процесами старіння і постійно подовжуватиме середній вік життя. Паперові книги стануть раритетом. Секс-роботи моделі “Real Dolls” (“Справжні ляльки”) почнуть рятувати людей від самотності. Уже сьогодні понад 27 відсотків опитаних людей віком від 18 до 34 років стверджують, що у майбутньому зустрічатимуться з роботами. Окреме дослідження попереджає: у заможних родинах уже з 2025 року почнуть з’являтися ексклюзивні моделі “Sexbots” (секс-роботи).

2028 рік

Альтернативна енергетика стане однією з ключових технологій для розвитку всіх інших. Її затвердять як домінуючу концепцію. Сонячні батареї стануть настільки ефективними, що зможуть задовольняти більшу частину енергетичних потреб.

2029 рік

Штучний інтелект (ШІ) виконає тест Тюрінга (аналітичний тест, створений у 1950 р. англійським математиком, логіком і криптографом Аланом Тюрінгом задля визначення здатності ЕОМ виявляти інтелектуально обумовлену поведінку, що тотожна до поведінки людини і яку неможливо відрізнити від поведінки людини. – О.Р.). Більше того, ШІ робитиме це краще за багатьох живих співрозмовників. У більшості галузей науки та освіти комп’ютер за тисячу доларів на порядки перевершуватиме мозок середньої людини. Обчислювальна потужність ПК сягне 20 квадрильйонів обчислень на секунду. Моделювання мозку стане набагато точніше. Будуть визначені функції сотень різних субрегіонів, алгоритми їхнього розвитку і роботи. Їх розшифрують та введуть в алгоритми нейронних мереж.

5. ДОДАТКИ, РОЗРОБЛЕНІ НАЙБЛИЖЧИМ ЧАСОМ, ВИЯВЛЯТИМУТЬ ХРОНІЧНІ ХВОРОБИ НА РАННІЙ СТАДІЇ

Засновниця лондонського агентства прогнозування тенденцій “Kjaer Global”, футуролог, доктор Анна Ліза Кьєр (Anne Lise Kjaer; 1962) датського походження:

- Почну із загальної настанови: розглядайте думки та концепції, як свій майбутній капітал – розглядайте так, щоб час на роздуми насправді був частиною процесу осмисленого планування. П’ять років тому Всесвітня організація охорони здоров’я прогнозувала, що до 2020 року хронічні захворювання складатимуть майже три чверті всіх смертей у світі. Тому еволюція M-Health (“мобільна медицина”; використання цифрових технологій для надання медичних послуг та інформації в галузі охорони здоров'я, як-то: digital-діагностика, біо-фідбек, особистий мобільний моніторинг тощо. – О.Р.) має на меті революцію в лікуванні таких захворювань, як діабет та порушення кров’яного тиску.

Новітні додатки, розроблені найближчим часом медичними працівниками та програмістами, у реальному часі забезпечать ефективний зворотний зв’язок, виявлятимуть хронічні захворювання на ранній стадії, сприятимуть покращенню способу життя. Отже, “мобільна медицина” радикальним чином змінить життя громад у розвинених країнах та окремих ком’юніті у країнах, що розвиваються.

Що стосується рішучого покращення фізичного життя людини – так, це захоплює. Але мене значно більше хвилює нагальна потреба у розробці комплексних програм, що покращать наші недостатньо задоволені потреби психічного здоров’я. Ось головне завдання наступної декади.

6. ПОСТАНЕ ПРОБЛЕМА: ЯК КЕРУВАТИ ЗЕМЛЕЮ, ДЕ ЗАБРАКНЕ МЕШКАНЦІВ?

Директор CIFS (Copenhagen Instituttet For Fremtidsforskning; Копенгагенський інститут досліджень майбутнього; 1976-2011), футуролог, який щороку читає понад 100 лекцій, філософ Йохан Пітер Палудан (Johan Peter Paludan; 1944), автор бестселерів “Товариство мрії” (“The Dream Society”; 1999) та “Творча людина” (“Creative Man”; 2004):

- Визначати тенденції та описувати майбутній спосіб життя людства насправді не є нашою справою. Але хотілося б сказати про дві надважливі теми, які, безумовно, матимуть вплив на розвиток способу життя у найближчі десять років.

По-перше, це триваюча зміна в суспільстві ролі сім’ї взагалі та її стабільності, непорушності у часі та родючості зокрема; під останнім маю на увазі кількість дітей. Рівень підтримки населення становить коефіцієнт народжуваності – 2,1. Не лише у Західній Європі нижчі ці показники, а це – зростаюча світова тенденція: проти коефіцієнту 1,7 у Данії, вражають показники у Сінгапурі (0,79) і Тайвані (1,1).

Тим часом низька народжуваність означає, що в сучасному світі ми тихо вимираємо. Вимираємо як вид. Із цим негайно слід щось робити!.. Подальших наслідків демографічної ситуації ми глибоко не усвідомили: тривалість життя у розвинених країнах щороку подовжується на три місяці, а народжуваність падає… Світова економіка може незабаром зіткнутися з новим видом імпорту – населення. У принципі Данія може імпортувати в Сінгапурі датчан. А ось світ це зробити не може. Можливо, людству слід почати турбуватися проблемою – як керувати Землею, де невдовзі забракне мешканців?

Як зазначив німецький соціолог і філософ, професор Мюнхенського університету і Лондонської школи економіки Ульріх Бек (Ulrich Beck; 1944-2015), сучасна сім’я, навіть у парадигмі «мати та діти», стала “зомбі-категорією” – вона все ще живе в нашій свідомості, але насправді майже померла. Чи продовжать життя людству шлюби із біонічними істотами, я не скажу. Але до того йдеться.

По-друге, постійний революційний розвиток біотехнологій у наступне десятиріччя справить величезний вплив на розвиток способу життя людини. Ще ніколи, мабуть, майбутнє не було такою захопливою перспективою, як сьогодні. Тому слід серйозно подумати і не марнувати час на порожні розмови.

Прийдешнє дуже швидко настає. Чим вище швидкість змін, тим інтенсивніше слід мізкувати. Ми вступили в період ментального прискорення. Це слід зробити до того, як нам прийде “Дика карта” (“Wild card”) – так сучасні футурологи називають украй небажаний результат розвитку подій, але з великою кількістю негативних наслідків.

Людство давно вступило в епоху “Великих баз даних” (“Big Data”; структуровані й неструктуровані дані величезних обсягів і значного різноманіття, ефективно оброблювані горизонтально масштабованими програмними інструментами. – О.Р.). Разом із тим, люди та інформсистеми спілкуються різними мовами, хоча у такий спосіб і генерують величезні обсяги інформації. Ті, хто може зрозуміти і доцільно використовувати, стануть володарями Майбутнього.

Яскравим прикладом використання “Big Data” є дослідження зв’язку між інтересом до майбутнього, а не минулого, з одного боку, та національним багатством, що вимірюється ВВП, – з іншого. У 2010 р. із використанням публічного web-додатку корпорації “Google” – “Google Trend”, ми з групою дослідників багатошарово аналізували, скільки пошукових запитів, надісланих громадянами 45 країн світу, містило число 2011 у порівнянні з числом 2009. Індекс орієнтації на майбутнє (FOI; Future Orientation Index) виявив чітку кореляцію. Чим вищий був FOI, тим вищим виявлявся ВВП; з експерименту автоматично виключилися країни, де активних користувачів Інтернету було менше 5 млн. Зокрема, для РФ індекс FOI склав 0,6 – тобто росіяни майже вдвічі частіше шукали інформацію щодо минулих подій, аніж цікавилися прогнозами на майбутнє. Причім ВВП Росії на душу населення тоді складав $15,9 тис. З іншого боку, у Франції (ВВП = $35 тис.), Великобританії ($35,9 тис.) і Німеччини ($37,9 тис.) Future Orientation Index виявився вищим – 1,2.

Так, можливо, Індекс орієнтації на майбутнє – дещо примітивний показник, бо, ймовірно, порушує питання про причини та наслідки. Але якщо ви заможні, то орієнтуєтеся на майбутнє, або прагнете стати орієнтованими на майбутнє, аби бути заможнішими. Хоча за суттю наше дослідження логічно продовжило попереднє дослідження, коли на початку ХХ століття була визначена чітка кореляція між конкурентоспроможністю країн та поширеною з-поміж населення схильністю зосереджуватися на задоволенні потреб, плануванні та перспективних інвестиціях, що, між іншим, є одним зі способів задоволення потреб.

7. ПРИВАТНОСТІ БІЛЬШЕ НЕ БУДЕ

Генеральний директор Інституту глобального майбутнього (Institute For Global Futures), Сан-Франциско, Каліфорнія, футуролог, доктор Джеймс Кентон (James Canton), автор бестселера “Розумне майбутнє: Управління ігроподібними трендами, що змінять ваш світ” (“Future Smart: Managing Тhe Game-Changing Trends that will Transform Your World”):

- Кишенькові гаджети накрили світ. До 2025 року (це з подачі Ілона Маска може статися вже 2021 р. – О.Р.) з’явиться глобальний Інтернет для всіх і кожного. Він зв’яже кожну націю, громаду, ком’юніті та окремо взяту людину з усіма знаннями, нагромадженими за всю історію людської цивілізації. У свою чергу, в реальному часі це пришвидшить доступ до освіти, охорони здоров’я, роботи, розваг та торгівлі... Коли все – кожен об'єкт, що оточує нас – отримає IP-адресу, коли наше авто, оминаючи нас, зможе спілкуватися з нашим будинком, телефоном, телевізором – коли всі ці розрізнені об’єкти з’єднуються, – вони складуть частину того, що називається “змішаною реальністю” (blended reality).

У цифровому та фізичному плані люди і роботи об’єднаються, щоб лікувати пацієнтів, які знаходитимуться будь-де. Робо-хірурги дистанційно оперуватимуть хворих. Робо-акушери прийматимуть пологи, а через спеціальний додаток мобільного телефону робо-офіціанти пригощатимуть вас. Приватності більше не буде – забувайте про неї. А ось прогностична медицина трансформує охорону здоров’я. Рання діагностика хвороб за допомогою нових медичних пристроїв, що аналізуватимуть наше дихання та безкоштовне секвенування ДНК, відповідальні за наше здоров’я, – стануть буденними явищами...

Наступне покоління біткоїнів витіснить паперові гроші, створивши нову парадигму цифрової комерції, що покличе до життя нову економічну модель. ШІ (штучний інтелект) стане розумнішим за людину. Ним нафарширують автомобілі, роботів, будинки, лікарні. Виникне економіка ШІ. Бізнес без людини. Одначе, думаю, саме управління грошима може призвести до глобального конфлікту між людиною та ШІ.

Що стосується бізнес-моделей майбутнього. Такі у вас легко виникнуть, якщо ви відповісте на ключові запитання, заявленими Прийдешнім:

- Як зміна демографічних даних ваших потенційних клієнтів вплине на бізнес-стратегію? Яким чином переобладнати робоче місце, щоб заманити до себе талант? Які технології та бізнес-процеси найточніше визначатимуть конкурентні переваги? Як майбутні економічні тенденції вплинуть на ринки? Які нові можливості запропонує наука і що ви від неї чекаєте? Яку роль у майбутньому відіграватимуть глобалізація та торгівля? Якою буде ваша основна стратегія у побудові гнучкої моделі компанії і що саме допоможе подолати наступний період турбулентності?

8. ВІРТУАЛЬНА РЕАЛЬНІСТЬ ДОЗВОЛИТЬ ЛЮДЯМ ВІДВІДУВАТИ ДУМКИ ОДНЕ ОДНОГО

Ведучий передач “Ігри розуму” (“Brain Games”) та “Походження” (“Origins”) на телеканалі “National Geographic”, американський футуролог венесуельського походження, філософ Джейсон Сільва (Jason Luis Silva; 1982). Він та Макс Лугавере (Max Lugavere; 1982) – саме із числа тих “пристрасних казкарів” (“passionate storytellers”), яких не одне десятиріччя шукали телепродюсери пізнавально-розважального телебачення. Не дарма Джейсона Сільву ЗМІ називають “Тимоті Лірі епохи вірусного відео” та “Філософом естрадного жанру”:

- Мистецтво і наука – це два боки однієї медалі. Два інтерпретаційні контури, дві лінзи для розуміння світу. Якщо хочете, дві самостійні мови. Думаю, що роль науки полягає в тому, щоб розширити межі наших знань про світ кількісно вимірюваного, всього того, що лише емпірично вимірюється... У свою чергу, роль мистецтва – у тому, щоб зазирнути глибше, ніж абеткова сітка журналіста (journalist’s literal grid), а потім відтворити суб’єктивний світ, який набагато перевищує емпіричний.

Технологічна революція на вимогу стане світом на вимогу, де біологічне оновлення програмного забезпечення, персоналізована медицина, асистенти від ШІ більше й більше трансформуватимуть охорону здоров’я та добробут. Крім того, постійно зростаюча автоматизація і надалі робитиме повсякденне життя безмежно багатшим. Самостійно діючі кіборги стануть усюдисущими, весь транспорт стане автоматизованим, чистим та дешевим. Ми ступимо у світ, де доступ переважатиме власність, а світ – завжди знаходитиметься у нас під рукою.

Віртуальна реальність дозволить людям відвідувати думки одне одного, ділитися баченнями, чого раніше ми були позбавлені. Інструменти ШІ продовжуватимуть порушувати державні кордони та деформувати географічні карти, поки ті взагалі не зникнуть. Врешті-решт, ШІ змоделює та відображатиме людський інтелект у всіх його спектрах, рахуючи багате емоційне життя. На мою думку, співзасновник журналу “Wired” Кевін Келлі (Kevin Kelly) слушно стверджує, що уже тепер сучасні цифрові технології є організмовими (organismic), тобто живими істотами, Сьомим царством життя. Він називає це Техніум (The Technium). Отже, у найближче десятиліття ми маємо готуватися до появи справжніх небіологічних розумів. Вони просто стануть наступною хвилею еволюції.

Як не розгубитись в усьому цьому екзистенційному джазі? Дайте себе почути. Творіть соціальні медіа. Частіше завантажуйте відео про речі, якими ви справді захоплюєтеся. Робіть внесок у колективний розум – уважно і пристрасно. Будьте зацікавленими. Будьте напоготові. Будьте добрим. Перш за все, БУДЬТЕ ДОБРИМ.

Чи вб’є ШІ кохання? Вірю, що у світі, де все змінюється зі швидкістю мільйон кадрів на секунду, де цифрові технології видавлюють собою честь і порядність, – такого не станеться. Бережіть власний емоційний світ від роботизації… Любов схожа на релігійний нестрим. Її пуповина тягнеться від людського бажання злитися з трансцендентним, із чимось Великим. Тому й Потойбічним для цього жорсткого світу. Споконвіку люди прагнуть якоїсь остаточної зустрічі, аби вона усунула наші екзистенційні печалі та нескінченну спрагу порозумітися. Кохання вабить остаточною відповіддю на всі питання буття. Як і Бог, любов є космічною опорою у часи, коли ми прагнемо щось сформулювати. І хоча будь-якій романтиці важко нести хрест божественного промислу, ми прагнемо до того виду екстатичної трансцендентності, вміщеній у райдужній оболонці ока закоханого. Бо на щось менше ми не згодні.

9. БІЛА ЛЮДСЬКА ПОПУЛЯЦІЯ ЗНИКНЕ, БО ВИЯВИТЬСЯ РЕЦЕСИВНОЮ

Засновниця та виконавчий директор агентства стратегічного консалтингу “BrainReserve” (1974), письменниця та футуролог Фейт Попкорн (Faith Popcorn; власне – Faith Plotkin; 1947), яку часопис “Fortune” назвав “Нострадамусом маркетингу”.

- У лікарів є величезна проблема: вони – люди. Вони роблять помилки. Вони не з’являються на зміну. Вони хворіють. У майбутньому інструменти та асистенти від ШІ замінять їх, гарантуючи пацієнтам медичне обслуговування цілодобово та без вихідних. На найпершій стадії штучний інтелект повідомлятиме нас про те, на що у нас алергія, яка межа нашої чутливості, скільки фізичних вправ слід сьогодні виконати, а який рівень стресу – протипоказаний.

На власному досвіді ми переконалися, наскільки ефективними є ШІ-психологи. Вони здатні вимірювати глибину правдивості у відповідях пацієнта на запитання. Вони розуміють, які запитання провокують стрес і… логічно їх оминають. Під час усього сеансу вони вимірюють і контролюють нашу біометрію. Терапевти-люди на це не здатні. Із такою самою якістю та швидкістю вони не можуть отримати, переробити і використати весь потік корисної інформації. За десять років лікарі почнуть втрачати роботу.

Начувайтеся. Це може трапитися до 2030 р., не кажучи вже про рік 2050-й. На той час сучасна наукова фантастика стане нудною наукою. Не в роботів, а в нас самих буде імплантовано все: уміння розподіляти ліки (“робо-медсестра”), здатність прогнозувати рак (“робо-онколог”), навички робити кардіограму або флюорографію легенів. Чіпи імплантуватимуться в людське тіло при народженні, приблизно тієї ж миті, коли нам перерізатимуть пуповину. На чіпі лежатиме вся наша історія хвороб, аби за потреби, у будь-якому куточку всесвіту, вони були завжди доступними.

До 2025 року, можливо, чверть шлюбів уже виникатиме у моделі людина-біонічна істота (кіборг). Коли це станеться, жінки більше не народжуватимуть дітей природним шляхом. Вагітність стане старомодною звичкою. На кшталт вишивки у п'яльцях. Люди вирощуватимуть немовлят у лабораторіях або власних вітальнях, схожих на акваріуми. І стать також стане неактуальною.

Сьогодні неозброєним оком спостерігається гендерна рухливість (gender fluidity). Зокрема, “Facebook” визначає 71 тип статі. 48 відсотків міленіалів вважають, що стать – це спектр; тому вони не ідентифікують себе як однозначно гомо- чи гетеросексуальними. З огляду на це, традиційні погляди на стать – ідея про те, що одна стать піклується про іншу або керує нею, – у найближчу декаду зникнуть. Нині людство на середині шляху, але все швидко змінюється. На узбіччі опиняться ті, хто не зможе або не захоче адаптуватися. Дехто спробує заважати глобальному процесу, але їх визнають соціальними “неолуддистами”. Це, до речі, будуть білі чоловіки віком 50-60 років. Разом із тим, готуйтеся: вся біла людська популяція, зрештою, зникне, бо виявиться рецесивною.

Раси теж перетворяться на атавізм. Ще у 1988 р. я передбачала, що з часом усі мешканці Землі стануть мулатами. Утім, колір шкіри відійде на другий план, а ось що стане домінантою, так це інтелект. Здатність: наскільки розумним ти можеш стати завдяки ШІ, який рівень ШІ можеш собі дозволити, що робить тебе затребуваним та до чого ти здатен. Саме це визначатиме, скільки ліків та інших цивілізаційних благ тобі належатиме на добу.

Більшості бракуватиме грошей на доступ до нових форматів медицини майбутнього. Будуть люди із відповідними полісами і люди без… Якщо, звісно, не виникне соціальний клас, нова планетарна еліта, яка вирішить врятувати тих, хто без. І таке теж може статися. Сподіваюся.

10. НА ЩО ЛЮДСТВО СПРАВДІ СХОЧЕ ПОДИВИТИСЯ, – ЦЕ НОВІ СПОСОБИ САМООРГАНІЗАЦІЇ

На закінчення: ложка меду.

Британський бізнесмен, напівпрофесійний музикант, колишній комік, а також письменник і “неохочий” футуролог Марк Стівенсон (Mark Stevenson; 1971), автор бестселерів “Оптимістичний тур у майбутнє” (“An Optimist’s Tour Оf Тhe Future”; 2011) та “Це ми по-іншому робимо ” (“We Do Things Differently”; 2017):

- “Хто не зацікавлений у майбутньому?” – здається, просто риторичне запитання. На нього чітку відповідь дав американський винахідник, інженер, бізнесмен та власник 186 патентів Чарльз Кеттерінг (Charles Franklin Kettering), заявивши: “Особисто я зацікавлений у майбутньому, бо там я збираюся провести решту свого життя”. Ми всі насправді – стихійні футурологи, бо люди – це єдині живі істоти, які можуть систематично уявляти те, чого ще не сталося. Для прикладу: дружина моя стверджує, буцімто моя кар’єра має сенс… лише у ретроспективі. Можливо… Але коли мене просять дати пораду щодо кар’єрного просування, я рекомендую: “Ваш бізнес доти не матиме успіху, поки ви стежитимете за дорогою крізь лобове скло, а не пильнуватимете зміни у дзеркалі заднього огляду”.

Це, у свою чергу, залежить від того, що ви тримаєте на своїй інформаційній панелі. Чи керує вами страх, чи пристрасть? Пілот-аматор та автор бестселера “Контрабанда марихуани задля розваги та наживи” (“Marijuana Smuggling For Fun Аnd Profit”) Роберт Бах (Robert Bach) діло говорив: “Купуйте безпеку раніше ніж щастя, і ви платитимете саме його ціну”.

Розповідь історій – для людини дуже важливе вміння. Особисто я поважаю майстровитих людей, які вміють плести оповідь, навіть якщо вони пургу несуть. Один із видатних казкарів сучасності – Ілон Маск. З року в рік він розповідає нам одну довгу історію про Майбутнє та про те, що здатне зробити людство. Його бізнес полягає не в тому, щоб казково розбагатіти, а в тому, щоб змінити майбутню розповідь про людство, сам людський наратив.

Для прийдешнього технології не є найвизначальнішими обставинами, хоча вони і можуть бути надзвичайно крутими. Це те, на що суспільство їх перетворює. Але у найближчому майбутньому має статися інституційна зміна – це буде переломний момент… На мою думку, на що людство справді хоче подивитися – це нові способи самоорганізації. Отже, моя наступна книга торкнеться таких тем, як революція відновлюваних джерел енергії в маленькому австрійському містечку, запровадження в обіг в Індії наркотиків із відкритим кодом доступу, неформальні лікарські мережі пацієнтів на кшталт “PatientsLikeMe”, школи, які скасували навчальні програми, аби запровадити новітні системи викладання. Як вчить давнє китайське прислів’я, “Коли дмуть вітри змін, хтось будує стіни, а хтось ставить вітряки”.

Коли я тільки-но познайомився зі своїм літературним агентом, дружина якого побачила мене в якомусь стендапі, він чітко запитав: – “Про що ви писатимете?” Як на духу, я відповів: – “Мене турбують дві теми. По-перше, мовляв, ігнорування – це круто. По-друге, що цинізм сучасністю розглядається як мудрість”. Саму ідею мріяти про великі звершення, на які здатне людство і які зможуть зробити світ кращим, – сучасністю поставлено поза культурою. Це сприймається як повний наївняк. Особисто я хочу допомогти людям стати в майбутньому грамотними. Грамотними людьми, які розуміють Майбутнє. Проаналізуйте викладені тут факти, а потім розробіть власний план дій: що саме ви, – так-так, особисто ви! – збираєтеся зробити, щоб спрямувати світ до кращого прийдешнього.

Олександр Рудяченко
Використані джерела: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15.